Поема, написана про народ і для народу, шукає десь глибоко у свідомості селянської юрби поняття щастя, вона написана народною мовою, простим, але в теж час великим, повна пісень, приказок і народних мудростей.
У своїй поемі Н. А.Некрасов не просто вимальовує картину кріпосницької Росії, бідної, брудної, злидарської, з її нещасним народом, він намагається з’ясувати через прикрості й страждання селян наскільки вони щасливі й чи щасливі взагалі?
У частині «Селянка», ми можемо спостерігати тему руйнування маєтків і садиб, збідніння поміщиків. Подорожуючі мандрівники набредают на розореною, охопленою розрухою садибу. Безглузді двірські, вільні від кріпосництва, що не особливо звикли до важкої батрацької праці, розтаскують оставшиеся добро свого пана
Але все – таки на тлі цієї волаючого хаосу й руйнування, Росія трудова, селянська – могутня, непереможна
У центрі епізоду даного добутку одна із представниць трудового елемента, селянка Матрена Тимофіївна, сильна й могутня характером, про таких жінок говорять, коня на скаку зупинить, у палаючу хату ввійде
Жінка, наділена простий, але все – таки притягальною слов’янською красою, горда, сильна й непохитна. Її доля не проста. Трудилася вона в краях, де чоловіче населення рідко. Вся непосильна вага праці у дворі, у будинку й у поле лягала на її тендітні плечі. До того ж, треба й сім’ю нагодувати й за дітьми доглянути
Ці жорсткі умови сформували особливий жіночий характер, що відрізняється чітко вираженими гордістю й незалежністю, почуттям самодостатності, звичкою покладатися тільки на свої сили
У цій частині поеми оповідання ведеться від першої особи. Непроста доля російської жінки – не одиничний прояв у народні масах
Матрена розповідає про своє заміжжя, багато присмачуючи своє мовлення піснями, приказками так примовками, як би зближаючи свою сумну й важку долю з долею багатьох, таких же як і вона селянок
Її доля – одна і її власна й одночасно загальнонародна, схожа на тисячі інших. Але не дивлячись на узагальнення її характер не губиться в народній юрбі, він гордо розвівається перед її
Некрасов показує образ російської жінки, що вистраждала всі, що побувала в найважчих ситуаціях, сильної духовно й прекрасної фізично, що бореться з напастями, що не припиняються прикростями й несчастиями, що обрушилися з усіх сторін
чиМоже бути щаслива така жінка?
Відповідь криється в рядках:
«Частка ти! – російська доленька жіноча!
Навряд чи сутужніше знайти…»