Аналіз сцени брехні в комедії Гоголя «Ревізор» – Гоголь Микола

Сцена брехні в комедії Н. В. Гоголя «Ревізор» посідає кульмінаційне місце

Хлестакова привезли в будинок Городничего, смачно погодували й напоїли. До цього він, напівголодний, збирався йти у в’язницю, але зараз він не розуміє, чому відбулася така зміна, і не замислюється над цим. Він не здатний аналізувати події. Він просто насолоджується сучасний момент і хоче зробити враження на присутніх, особливо на дам. Тому Хлестаков радісно розповідає про своє життя в Петербурзі. Він бреше натхненно й сам вірить тому, що говорить. Закінчуючи фразу, він не пам’ятає, про що говорив спочатку. Тому в нього так часто не сходяться кінці з кінцями: те його хотіли зробити колезьким асессором (цивільного чина VIII класу), те його «зовсім прийняли за головнокомандуючого», те він говорить про себе, що «існує літературою». Сам собі він дає дуже точну характеристику: «У мене легкість незвичайна в думках». Тому він легко приписує собі авторство й комедії «Одруження Фігаро», і опери «Норма», і повести «Фрегат «Надія», і весь журнал «Московський Телеграф». А коли його викриває Марья Антонівна, що «Юрія Милославського» написав Загоскин, він відразу поправляється, що «є інший «Юрій Милославський», так той вуж мій». Такої плутанини в нього багато: у партії вісту він себе вважає п’ятим, зайвим гравцем, а пробріхуючись, говорить, що живе на четвертому поверсі. Але чиновники не зауважують цієї нісенітниці. Дами в захваті, тому що зустріли столичної людини, з «тонким звертанням». На чиновників же Хлестаков нагнав такого страху, що вони тріпотять і коштують навытяжку: «Чина такий, що ще можна постояти». Вони вірять, що Хлестаков ревізор і поважна особа, але ж «не пригнувши не говориться ніяке мовлення». Тому ця сцена – «зоряна година» героя, мінута його торжества, де він – у центрі уваги, а навколо піднесені слухачі. Крім того, ця сцена також одна з вершин майстерності автора. Вона так комічна, у ній стільки яскравих виражень, що запам’ятовуються глядачеві надовго. Хто не пам’ятає «з Пушкіним у близьких стосунках» або «тридцять п’ять тисяч одних кур’єрів». Гоголь доводить ситуацію до абсурду: кавун «у сімсот рублів» або «суп у каструльці прямо на пароплаві приїхав з Парижа». Ці комічні прийоми показують нам майстерність Гоголя – гумориста

Отже, сцена брехні – кульмінаційна сцена в композиції комедії й у той же час має величезне значення для розкриття характерів героїв

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>