Аналіз вірша Блоку “Ти – як відзвук забутого гімну…” – Блок А. А

Цикл віршів А. А Блоку «Кармен», присвячених Л. А. Дельмас, можна вважати одними із самих яскравих і сонячних представників злегка похмурих віршів великого російського поета

Не зрячи самим виразним, глибокодумним, просоченим ніжним, ідеальним почуттям до жінки можна сміло назвати вірш :«Ти – як відзвук забутого гімну…»

Це свого роду балада про знайдений рай, про світ всіх мрій, що виконуються, наповненим щастям і невтримною любов’ю…

Даний добуток – як реалістичний сон, що представляє собою незаплямований ідеал, що буде зберігається в серце Блоку ще багато років

Для поета любов саме прекрасне почуття, що втілилося в образі таємничої й жагучий «Кармен», що подарував нові відчуття й зміст життя

Автор повний суми про несбыточности свій сон, він знає наскільки не здійсненні його примарні мрії

Аналізуючи образ його героїні серця, що повновладно володіє їм, він обрисовує неземний вигляд богині пришедший з іншого, фантастичного миру:

«И твоя здичавіла принадність –

Як гітара, як бубон весни!»

Ідеалізуючи свою любов, він бачить її німфою, незбагненною царицею сну:

«…Як цариця блаженних часів,

З головою, що потопає в трояндах,

Занурена в казковий сон.»

Він вірить, що лише його лірична героїня, допоможе знайти йому довгоочікуваний рай, що він шукав так довго серед земної суєти. Лише вона, втілення того неземному й прекрасного, що відчутно тільки в сні, і не підвладно людської реальності

Як звичайно, обрисувати роль неземної сутності дами його серця допомагають яскраві епітети, що вражають своїм глибоким задумом і продуманістю, підкреслюють ідеальність образа й відірваність від повсякденного нудного миру людей

Героїня не тільки прекрасна зовні, але й внутрішньо. Вона загадкова, жагуча й неприборкана…

Вірш являє собою сон, наповнений мріяннями, пестрящий всіма квітами веселки й звучний райськими сладостными мелодіями, незбагненних людському юшку…

Його улюблена – відзвук чарівного гімну, забутої пісні про Рай, втілення казкових надій

Більше того, вона не просто жінка, вона ангел, навіки, оточений ореолом безсмертного й недосяжного Всесвіту Сновидінь

Для нього вона цілий мир, втілення самої весняної природи, що приносить животворящий подих вітерцю й шелест молодого листя, що ніжно шепотить олюбви.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>