Аналіз вірша «Росія» Блоку – Блок А. А

Вірш «Росія» було написано А. А. Блоком в 1908 році в циклі віршів «Батьківщина». Після подій 1905 року звертання поета до теми батьківщини було свідомим і закономірним. Поета цікавлять подальші шляхи розвитку суспільства, історичне минуле й майбутнє рідної країни, доля її народу

Який бачить Блок свою Росію?

На початку вірша виникає літературна аналогія:

Знову, як у роки золоті,

Три стертих треплются шиї,

И грузнуть спиці писані

У розхлябані колії…

Це гоголівська Русь, птах – трійка, але тепер вона не мчиться, жваво дзенькаючи дзвіночками. В інших історичних умовах інший рух. Але й «убожіючи Росія» дорога поетові, нехай вона вбога й непоказна, у неї важка доля й багато позбавлень у минулому. Поет вірить у її краще гідне майбутнє:

Пускай заманить і обдурить, –

Не пропадеш, не сгинешь ти,

И лише турбота затуманить

Твої прекрасні риси…

Росія з’являється в образі жінки, матері, дружини. Блок думав, що прийдешню катастрофу миру запобіжить жіночому початку – невичерпне джерело любові й самовідданості. Жіночий образ даний буквально однією рисою:

Ну що ж? Однією турботою боле –

Однією сльозою ріка шумней,

А ти все та ж – ліс, так поле,

Так плат візерунковий до брів…

Хустка – це чорта жінки з народу, а поруч – «ліс, так поле» – непомітна краса рідної природи. Вічний мотив шляху: «дорога довга легка», рух і розвиток тривають

Але є тут і ще один важливий мотив: волі, бунту. У Росії «розбійна врода», а пісня ямщика дзенькає «тугою острожної». Це теж невід’ємна частина історії рідної країни, її характерна риса

И все – таки переважає віра поета в продовження всіх випробувань, у вільний і гармонійний розвиток Росії, адже «і неможливе можливо…».

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>