Чому п’єса Гоголя названа «Ревізор»?

Відповідаючи на це питання, потрібно сказати, що хоча Хлестаков і не має ніякого відношення до ревізора, але протягом всієї п’єси чиновники приймають його за такого. Багато дослідників творчості Гоголя намагалися це зробити, і сьогодні існують самі різні відповіді на нього, Деякі з них уважають, що Гоголь тим самим хотів указати на «всерятівну силу ревізора», посланого царем для наведення порядку. Інші не погоджуються із цим: «Подібне твердження рішуче суперечить всьому попередньому розвитку дії. Воно тим більше неспроможно, що письменник критикував у комедії не окремі зловживання чиновників у далекому повітовому містечку, а все чиновництво, всю поліцію, викриваючи порочність всієї бюрократичної системи».

Гоголь створює цільні, глибокі образи представників міського чиновництва. І це видно на прикладі Сквозника-Дмухановского.

«Я вас, добродії, повідомив…»; «По своїй частині я деякі розпорядження зробив…»; «Я про це й рапорт представляв…»

«Дивися! у мене вухо востро!.»; «Дивися! не по чині береш!..»; «Де вас чорт тягає?..»; «От я їх, каналий…»; «…бач ти, проклятий іудейський народ…»; «Що, самоварники, аршинники, скаржитися?..»

«Обов’язок моя як градоначальника тутешнього міста…»; «Справедливо изволили помітити…»; « чиНасмілюся я попросити дозволи написати у вашій присутності…»

«Помилуйте, не погубите! Дружина, діти…»; «Не извольте гневаться, ваше превосходительство…»

«У дорозі не заважає, знаєш, випити зайвий стаканчик…»

«Кричи у весь народ, валяй у дзвони»; «Тепер можна великий чин зашибить…»

«Вижив, дурний баран, з розуму!.. Тридцять років живу на службі… трьох губернаторів обдурив… що губернаторів!..»; «От дивитеся, як обдурений городничий!»; «Дурня йому, дурня, старому негідникові!»

Над п’єсою Гоголь багато і ґрунтовно працював, прагнучи до того, щоб дія розвивалася динамічно. В. И. Немирович-Данченко, що здійснював постановку «Ревізора», писав: «З якою силою, з якою простотою, з якою геніальною економією відбувається зав’язка п’єси! Ви знаєте, що по теорії драми перша дія присвячується зав’язці, друге – розвитку, третє – доводить п’єсу до кульмінаційного пункту, четверте – підготовляє розв’язку, що полягає в п’ятій дії. Самі чудові майстри театру не могли зав’язати п’єсу інакше, як у декількох перших сценах. В «Ревізорі» же – одна фраза, одна перша фраза… І п’єса вже почата. Дано фабулу й даний найголовніший її імпульс – страх…»

Гоголь наполегливо працював над комедією, викидав уже готові, добре написані сцени, тому що вважав, що вони обтяжували розвиток дії. У чернетках, наприклад, є сцени відвідування Гибнером і Растаковским Хлестакова після Бобчинского й Доб-чинского, що допомагало глибше представити сутність скупого Гибнера й Хлестакова, готового взяти що потрапило як підношення. Однак вони ж і сповільнювали дію, майже нічого нового не вносили в його розвиток. Пізніше Гоголь їх опублікував як додаток до «Ревізора». Бєлінський писав із цього приводу: «Що може бути краще двох сцен, виключених Гоголем з його комедії як сповільнювали її плин? Порівняно вони не уступають у достоїнстві ні однієї з інших сцен комедії: чому ж він виключив їх? – Тому, що він найвищою мірою має такт художньої міри й не тільки знає, із чого почати й де зупинитися, але й уміє розвити предмет ні менше ні більш того, скільки потрібно».

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>