Дороги, які ми вибираємо – твору – міркування

В останні роки серед моїх одноліток укоренилося вираження «місце під сонцем». Це не нова фраза, раніше ми використовували неї на уроках біології, характеризуючи представників рослинного миру. Ніколи не думав, що прийде вживати її щодо людей

Економічна нестабільність нашого суспільства привела до спаду виробництва. Мої батьки виявилися без роботи: мама – у результаті скорочення, тато – у результаті неповного робочого тижня на заводі. Властиво, тато працює, але три дні в тиждень, а те й того менше, не одержуючи при цьому заробітній плати

Дехто із учителів, настроєних дуже песимістично, затверджує, що в нашого покоління немає майбутнього

Я категорично заперечую це судження. Справа в тому, що в нас є право на утворення, а це вже чимало. Більше того, є закон про обов’язкову середню освіту. А форму її одержання – обирай сам. Хочеш – денну, а не хочеш – учися заочно або ввечері. До того ж, можна здати іспити екстерном.

Наше покоління має рису, що відрізняється від попередніх поколінь. Ми прагнемо вчитися. Це ціль кожного свідомого учня. Всі ми розуміємо, що без утворення ми нікому не потрібні. Навіть неважливо й те, який диплом ти будеш мати, фахівець ти в даному чи профілі ні. Головніше всього – папірець. Прикро, що чим важче ми живемо, тим більше необхідно папірців: заяв, пояснювальних, службових. У деяких горі – керівників, виявляється, папірець стала важливіше людини. А звідси – знівечені долі. Хотілося б, щоб стало навпаки. Адже кожна людина такий неповторний, у кожного з нас свої похилості, свої смаки. Учителі говорять, що кожна дитина талановита. Так краще розвивати свої здатності й знайти свій шлях у житті, чим шукати місце під сонцем?

Упевнений, що більшість моїх ровесників хочуть жити безбідно й затишно. Однак не думаю, що хтось обере собі принизливий спосіб досягнення цього

Мало бути богатым. Хотілося б при цьому жити з високо піднятою головою й не ховати від людей ока. Я за чесний бізнес. За те, щоб досягти в житті якнайбільше тільки чесними засобами. Ще не знаю, яку професію оберу, однак хочу бути фахівцем високого класу, хочу, щоб до моєї думки прислухалися, із мною радилися як спрофессионалом.

Навіть якщо вибрана професія буде не по вдачі – я це не тільки переживу, а буду намагатися вдосконалювати свої знання; думаю, що будь – яка справа буду завжди виконувати чесно. Це мій принцип

А поки ще моя найважливіша справа – навчання. Саме від успішності буде залежати вибір вищого навчального закладу. Сподіваюся, що вибір буде за мною і я зроблю його правильно.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>