«Двійники» й «антиподи» Родіона Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)

I. Двоїстість — характерний прийом зображення у Достоєвського. (Двоїстість ре алізується, по-перше, через роздвоєність свідомості героя. У ньому ніби живе двоє: один за інстинктом прагне допомагати, рятувати принижених і потер паючих людей, а другий, розсудливий, цинічно аналізує вчинки першого й піддає їх критиці. По-друге, в романі ціла низка героїв, які так чи інакше ін­терпретують обидві названі сторони особистості Раскольникова. їх умовно на­зивають «двійниками» й «антиподами» головного героя.)

II. «Двійники» Раскольникова. («Двійниками» є Лужин, Свидригайлов і Лебезят ников. Вони відображають окремі сторони, прояви його «теорії», темного боку його особистості.)

1. Лужин. (Лужин, на відміну від Раскольникова, не піде вбивати, але не че­рез високі моральні якості, а через те, шо звик усе робити чиїмись рука ми, зберігаючи бездоганний моральний вигляд і респектабельність. За його «економічною» теорією, можна піти на будь-шо заради власної вигоди, зиску. Не випадково Раскольников одразу відчув: якщо довести до логічно го кінця міркування Лужина, то вийде, що людей і вбивати можна. Отже, виходить, цей Лужин живе за його теорією про виняткову особистість, На­полеона, якому все дозволено.)

2. Свидригайлов. (Свидригайлов, почувши сповідь Раскольникова перед Со­нею, зазначив, що вони з Родіоном «одного поля ягоди». Але, на відміну від Раскольникова, Свидригайлов не мучився питанням про те, чи справді так влаштований світ нерівності. Він жив за теорією про вседозволеніс і і, для тих, хто має гроші і владу. І тільки рішуче «ні» Дуні та її постріл змусн ли побачити: не все можна купити. Більше того: те, шо продається, авто­матично стає несправжнім. Так перед ним розкрилася прірва, до якої дав но впало його життя, може, тому він і вчинив самогубство.)

III. «Антиподи» Раскольникова. (До «антиподів» належать Разуміхін, Порфирій Петрович та Соня. Усі ці образи відображають різні сторони світлого в головно му герої.)

1. Разуміхін. (Разуміхін — друг Раскольникова, який цінував у ньому добро ту, працелюбність, талант. Це свого роду можливий шлях розвитку й життя головного героя. Не випадково саме його обирає Дуня, сестра Раскольнн кова, собі до пари.)

2. Порфирій Петрович, (Порфирій Петрович — слідчий, який веде справу про вбивство Альони Іванівни, — людина розумна, як і сам Раскольникои. Не випадково їхні роздуми збігаються, вони мають однакову логіку. Але Порфирій Петрович оцінює факти з точки зору закону, яким керується в житті. Це можлива кар’єра самого Раскольникова, якби він обрав шлях Порфирія Петровича.)

3. Соня. (Соня — не просто по-іншому повторює злочин Раскольникова її злочин проти моралі — це і злочин проти себе, своєї душі. От тільки, на

Підміну під Раскольникова, вона це точно знає і благає Бога простити їй, бо вона це робить не заради себе, а для порятунку близьких. Соня — це втілення християнської моралі, яка має керувати життям людини за будь яких обставин. Тільки тоді людина не схибить, не піддасться на викладки «лукавого розуму людського». Саме Соня рятує Раскольникова великою силою християнської любові.) IV. Значення «двійників» і «антиподів». («Двійники» й «антиподи» в романі відобра жають суперечність характеру головного героя і водночас змальовують детально основні його риси, подаючи перспективи розвитку його ідеології та моралі.)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>