Фольклор – система духовного життя народу

1 Етнічні особливості фольклору. (Кожен народ, кожна нація має неповторний характер, систему поглядів, уявлень, свою творчість. На формування своєрід­них рис, якими відрізняється кожна нація, впливають географічне розміщення країни, її історичний розвиток, заняття та ремесла людей. Це зумовлює різно­рідність, розмаїття, багатошаровість фольклорних традицій.)

II. Основні світоглядні системи українського фольклору.

1. Дохристиянські вірування давніх слов’ян. (Давні слов’яни вірили в наяв­ність душі в явищах природи, речах та предметах навколишнього світу, які постають як живі істоти. Вірування у зв’язок між людьми та окремими ви­дами флори і фауни породили тотемізм, а уявлення про надприродні влас­тивості предметів і поклоніння їм — фетишизм.)

2. Культи. (Давні слов’яни сповідували культ вогню, який міг зігріти, захис­тити людей, але міг і знищити житла та посіви. Люди молилися до овина — домашнього вогнища, приносили вогню різні жертви.

Культ води пов’язаний із значенням води в житті людини. Воду уявляли небесною силою, наділяли магічними властивостями. Щоб вона не завда­вала лиха, їй приносили жертви.

Культ грози пов’язаний із поклонінням вогню і воді, адже гроза — це по­єднання цих двох стихій. Існував культ небесних світил, культ предметів, культ змія та багато інших. Люди вірили в силу всього, що їх оточувало, поклонялися живій і неживій природі приносили жертви, співали пісень, виконували ритуальні танці.)

3. Язичництво давніх слов’ян. (Релігія давніх племен з’явилася на основі культів і називається язичництвом чи поганством. Найдавнішими боже­ствами були Білобог і Чорнобог, що уособлювали собою добро і зло; Род, що об’єднував усю родину; Берегиня — матір усього живого; Сварог — бог неба; Дажбог — божество сонця і врожаю; Сімаргл — чорний крилатий пес, шо охороняє посіви; Ярило — бог весняного рівнодення; Велес — бог худоби; Вій — бог підземного царства; Перун — володар вогню, бог війни та багато інших.)

III. Християнство і його вплив на розвиток народної словесності. (У 988 році князь Володимир хрестив свій народ. Християнство принесло на Русь нову мораль: любов до єдиного Бога, до ближнього, негативне ставлення до язич­ництва, магії, чаклунства, поганських жертвоприношень, поклоніння силам природи та ін. На деякий час установилося двовір’я, а у фольклорі відбувся процес поєднання старого з новим, накладання християнської віри на місце­ві традиції.)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>