Гуманістичні ідеали «Божественної комедії» Данте – Данте Алигьери

«Божественна комедія» – найбільший утвір італійського поета Данте Алигъери – увійшла в історію культури як найвище досягнення мистецтва Середньовіччя й разом з тим добуток, що відобразило кризу світогляду цих пор і неминучість нового гуманістичного світосприймання Відродження

У творчості жодного з художників Середньовіччя не відобразилися особливості цих пор в історії людства так повно і яскраво, як у Данте. Саме його життя стало символом життя середньовічної людини – мислителя, людини – художника, що прагне справедливості. Через політичні страсті, які палали в рідний поетові Флоренції, Данте став вигнанцем. Майже двадцять років він прагнув вернутися на батьківщину, де був приречений на страту. За кілька років до смерті Данте уряд Флоренції оголосило амністію політичним вигнанцям, якщо вони відречуться своїх поглядів. Данте не погодився, і його вдруге прирекли на смерть, за життя поета цей вирок не скасували. Року вигнання були найбільш плідними у творчості Данте, десять із них він віддав створенню «Божественної комедії».

Автор «Божественної комедії», Данте Алигъери, прожив складне життя, сповнене більших страстей, страждань, геніальних творчих зльотів

Жанр «комедії» був популярний у Середньовіччя, так називали добуток із сумним початком і щасливим кінцем, написаний народною мовою. Нащадки дали їй назва «божественна», маючи на увазі її художня досконалість і красу. Ціль, що ставив перед собою автор, – відвернути людини від гріха. Це і є справжній сюжет «Комедії»: відкриття людиною всесвітньої гармонії через подолання гріховності, суспільного й політичного хаосу земного, матеріального світу. Цієї мети підкоряється композиція добутку. Він складається із трьох частин: «Пекло», «Чистилище», «Рай». Кожна частина має 33 пісні, і з першої вступної вся поема складається з 100 пісень. У композиції поеми Данте використовує християнську символіку чисел. Число 3 характернейшее в християнській символіці, саме воно втілює гармонію. Цю ідею він розкриває не тільки в кількості частин, а й у будові вірша: «Комедія» написана тривіршами (терцинами).

Добуток має алегоричний зміст: абстрактні поняття, думки автор виражає через конкретні образи й події. Сам образ поета має алегоричний характер, він символізує душу людини, що шукає істини. Його мандри по пеклу й чистилищу треба розуміти як шлях до справжньої віри всупереч спокусам і випробуванню

Уже початок «Комедії» розкриває неоднозначність змісту добутку. Блукаючи в «темному лісі» і втративши надію знайти «просту дорогу», Данте намагається піднятися на гору, який «закінчувалася та долина». Темний ліс – це й алегорія обставин життя самого Данте, і політична ситуація в Італії того часу й т.п.. Пагорб – царство гармонії й справедливості. Спочатку Данте здається, що піднятися в гору буде дуже легко, але йому зустрічаються різні перешкоди: пантера, що є алегорією зрадництва, лев – гордість і тиранія, вовчиця – жадібність і егоїзм. У пекло поета супроводжує Вергілій. Цей римський поет – язичник є алегорія розуму. Коли Данте спускається в пекло, задихається від сірчаного диму, не в можливості винести тих страждань, що побачив, його підтримує Вергілій (алегорія зрозуміла: у важких випробуваннях і стражданнях душу повинен підтримувати розум). Образ Беатриче символізує любов, який піднімає людини, розкриває безмежну любов Бог клюдям.

Гуманістичний пафос поеми полягає в тім, що Данте вперше в середньовічній Літературі оцінює людини відповідно до її земному життю. 9 кіл пекла, які проходить поет, відображають його відношення до людських страстей. У першому колі він зустрічає нехрещених грудні дітей і знаменитих язичників, вони не страждають, а тільки тужать, тому що в християнському світі їм немає місця в раї. У другому колі він бачить Паоло й Франческу, закоханих, які й у пеклі не хочуть розводитися. Поет співчуває їм, і в цьому теж виявився гуманістичний пафос: середньовічна Література не знала співчуття до грішників. В останнім, дев’ятому колі, поет бачить графа Уголино, це політичний діяч, що зрадив своїх однодумців, за це, на думку Данте, він має покарання аж на самому дні пекла. Але навіть такий грішник викликає співчуття поета. За зраду Уголино і його дітей заточили в Пизанскую вежу, де вони вмерли страшною голодною смертю. Данте засуджує Уголино – Зрадника, але співчуває Уголино – Батькові

Поема «Божественна комедія» глибоко національна, а Данте виступає як патріот Італії, але її значення ще в Середньовіччя вийшло за межі національного, вона відобразила моральні досягнення у свій час і підготувала появу світогляду Відродження

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>