Короткий зміст Ляльковий будинок Ибсен Г

Сучасна Ибсену Норвегія. Затишна й недорого обставлена квартира адвоката Торвальда Хельмера і його дружини Нори. Святвечір. У будинок з вулиці входить Нора, вона приносить із собою безліч коробок – це подарунки на ялинку для дітей і Торвальда. Чоловік любовно метушиться навколо дружини й жартівливо обвинувачує її – його белочку, метелика, пташку, лялечку, жайворонка – у марнотратстві. Але в це Різдво, заперечує йому Нора, небагато марнотратства їм не ушкодить, адже з нового року Хельмер стає на посаду директора банку і їм не буде потреби, як у минулі роки, заощаджувати буквально на всім.

Поухаживав за дружиною (вона й після народження трьох дітей – сліпуча красуня), Хельмер віддаляється в кабінет, а у вітальню входить давня подруга Нори фру Лінді, вона тільки що з пароплава. Жінки не бачилися давно – майже вісім років, за цей час подруга встигла поховати чоловіка, шлюб з яким виявився бездітним. А Нора? Вона як і раніше безтурботно пурхає по життю? Якби так. У перший рік шлюбу, коли Хельмер пішов з міністерства, йому доводилося, крім основної роботи, брати ділові папери додому й сидіти над ними до пізнього вечора. У результаті він занедужав, і доктори сказали, що врятувати його може тільки південний клімат. Вони всією сім’єю цілий рік провели в Італії. Гроші на поїздку, досить велику суму, Нора нібито взяла в батька, але це неправда; їй допоміг один пан… Ні, ні, нехай фру Лінді нічого такого не думає!.. Гроші взяті в борг під розписку. І тепер Нора регулярно виплачує відсотки по позиці, прирабатывая тайкома від чоловіка.

Фру Лінді знову оселиться тут, у їхньому місті? Чим вона буде займатися? Хельмер, напевно, зможе влаштувати неї в себе в банку, саме зараз він становить штатний розклад і розмовляє в кабінеті з повірником Крогстадом, збираючись його звільнити, – місце звільняється. Як? Фру Лінді з ним небагато знайома? Ага, зрозуміло, виходить, вони жили в одному місті й іноді зустрічалися.

Торвальд Хельмер дійсно звільняє Крогстада. Він не любить людей з підмоченою репутацією. У свій час Крогстад (Хельмер з ним разом учився) зробила підробка – підробив підпис на грошовому документі, але суду уник, зумівши зі скрутного стану викрутитися. Але це ж ще гірше! Непокараний порок сіяє навколо насіння розкладання. Такій людині, як Крогстад, потрібно б заборонити мати дітей – з таким вихователем з них виростуть тільки злочинці.

Але підробка, як з’ясовується, зробила й Нора. Вона підробила на позиковому листі Крогстаду (саме він дав їй гроші на Італію) поручительський підпис батька, звернутися до якого вона не могла – у той час він лежав при смерті. Більше того, документ датований удень, коли батько його підписати не міг, тому що на той час уже вмер. Прогнаний з роботи Крогстад просить Нору, щоб вона замовила за нього слово, він прекрасно зарекомендував себе в банку, але призначення нового директора поплутало всі його карти. Хельмер хоче звільнити його не тільки за темне минуле, але навіть за те, що він по старій пам’яті кілька разів назвав його на «ти». Нора просить за Крогстада, але не приймаючий її всерйоз Хельмер відмовляє. Тоді Крогстад загрожує Hope викриттям: він розповість чоловікові, звідки вона взяла гроші для поїздки в Італію. Крім того, Хельмер довідається й про її підробку. Нічого не домігшись від Нори й цього разу, Крогстад відверто шантажує обох подружжя: він посилає лист Хельмеру із прямою погрозою – якщо історія з підробкою Нори випливе назовні, тому на пості директора банку не удержатися. Нора метається в пошуках виходу. Спочатку вона кокетує із другом сім’ї доктором Ранком. Той таємно в неї закоханий, але приречений на смерть, – у нього спадкоємний сифіліс. Ранк готовий заради Нори на всі й дав би їй гроші, але до цього часу з’ясовується, що Крогстаду потрібно інше. Історія доктора Ранка закінчується трагічно – чоловіки Хельмеры одержують від нього поштою листівку із чорним хрестом – хрест означає, що доктор замкнувся в себе будинку й нікого більше не приймає: там він і вмре, не лякаючи друзів своїм видом.

Але що все – таки робити Hope? Ганьба й викриття страшать її, вуж краще покінчити із собою! Але невблаганний Крогстад попереджає: самогубство безглуздо, у такому випадку буде зганьблена її пам’ять.

Допомога приходить із несподіваної сторони – від подруги Нори фру Лінді. У вирішальний момент вона пояснюється із Крогстадом: у минулому їх зв’язувала любов, але фру Лінді вийшла за інший: на руках у неї залишалися баба мати й двоє молодших братів, фінансове ж положення Крогстада було неміцним. Тепер фру Лінді вільна: умерли мати й чоловік, брати по – справжньому встали на ноги – вона готова вийти за Крогстада, якщо йому ще потрібна. Крогстад обрадуваний, його життя налагоджується, він нарешті – те знаходить і любов, і вірної людини, вона відмовляється від шантажу. Але вже пізно – його лист у поштовій скриньці Хельмера, ключ від якого є тільки в нього. Що ж, нехай Нора довідається, чого стоїть на справі її Хельмер з його святенницькою мораллю й забобонами! – вирішує Крогстад.

Справді, прочитавши лист, Хельмер чи не б’ється в істерику від його праведного гніву, що охопив. Як? Його дружина – його пташинка, його пташка, жайворонок, його лялечка – злочинниця? І це через неї благополуччя сім’ї, досягнуте такою важкою працею, іде тепер на розпил! Від вимог Крогстада їм не позбутися до кінця днів! Хельмер не дозволить Hope псувати дітей! Відтепер вони будуть віддані на піклування няньці! Для дотримання зовнішніх пристойностей Хельмер дозволить Hope залишитися в будинку, але жити тепер вони будуть роздільно!

У цей момент посильний приносить лист від Крогстада. Той відмовляється від своїх вимог і повертає позиковий лист Нори. Настрій Хельмера миттєво міняється. Вони врятовані! Усе буде, як колись, навіть ще краще! Але отут Нора, що Хельмер звик уважати своєю слухняною іграшкою, зненацька повстає проти нього. Вона йде з будинку! Іде назавжди! Спочатку батько, а потім і Хельмер звикли ставитися до неї, як до гарної лялечки, що приємно пестити. Вона це розуміла й раніше, але любила Хельмера й прощала йому. Тепер справа інше – вона дуже сподівалася на чудо – на те, що Хельмер як люблячий чоловік візьме її провину на себе. Тепер вона більше не любить Хельмера, як колись Хельмер не любив її – йому просто подобалося бути в неї закоханим. Вони – чужі. І жити як і раніше значить прелюбодействовать, продаючи себе за зручності й гроші.

Рішення Нори приголомшує Хельмера. Він досить розумний, щоб зрозуміти – її слова й почуття серйозні. Але невже ж немає ніякої надії, що коли – небудь вони возз’єднаються? Він зробить всі, щоб вони не були більше чужими! «Це було б чудо із чудес», – відповідає Нора, а чудеса, як вона переконалася на досвіді, трапляються рідко. Рішення її остаточно.

Додав:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>