Короткий зміст Марія Стюарт Шиллер Ф

Марія Стюарт

Дія відбувається в Англії, наприкінці 1586 – початку 1587 р. У замку Фотрингей заточена за наказом англійської королеви Єлизавети її зведена сестра Марія Стюарт, що претендує на англійський престол. З нею її годувальниця Ганна Кеннеді. Незважаючи на строгості утримання під вартою й багато позбавлень, Марія продовжує залишатися непохитної. Їй не раз уже вдавалося підкуповувати охорону й організовувати змови проти Єлизавети.

Її останній страж, Політ, надзвичайно строгий до неї. Але недавно у Фотрингее з’явився його племінник Мортимер, що повернувся з мандрівок по Франції й Італії, де він прийняв католицтво. Там же він став прихильником Марії й тепер прибув в Англію, щоб звільнити неї. На його стороні й дванадцять надійних воїнів, які згодні допомогти. Мортимер повідомляє, що в Лондоні відбувся суд над Марією і їй винесений смертний вирок. Королева попереджає парубка, що у випадку провалу втечі його чекає смерть. Мортимер непохитний у своєму бажанні звільнити леді Стюарт. Уступаючи йому, Марія пише лист графові Лейстеру в Лондон, вона сподівається, що той допоможе Мортимеру і їй.

У Вестмінстерському палаці при дворі королеви обговорюють майбутнє одруження Єлизавети з герцогом Анжуйским. Сама королева неохоче погодилася на цей шлюб. Вона змушена думати про бажання своїх підданих мати законного спадкоємця престолу. Але зараз думки Єлизавети зайняті іншим – їй має бути затвердити рішення суду над своєю зведеною сестрою Марією. Більшість дворян з оточення англійської королеви на чолі з лордом Берли підтримує вирок суду. За леді Стюарт заступається лише старий граф Шрусбери, робко підтримує його й графа Лейстер.

У палаці з’являються Політ із племінником. Поле передає Єлизаветі лист ув’язнені із проханням про особисту зустріч. На очах королеви при читанні листа з’являються сльози, що оточують уже готові зрозуміти їх як знак милосердя до сестри. Насправді ж англійська королева просить Мортимера таємно вбити свою суперницю, але так, щоб ніхто не догадався, що удар був нанесений королівською рукою. Племінник Польоту погоджується, тому що розуміє, що тільки обманом він зможе відвести лихо від леді Стюарт.

Залишившись наодинці із графом Лейстером, Мортимер віддає йому лист Марії. Виявляється, граф уже десять років є фаворитом королеви Єлизавети, тепер же її шлюб з молодим, гарним французьким герцогом остаточно позбавляє його надії не тільки на її руку, але й на серце. Лист леді Стюарт знову окриляє його надією на королівський престол. Якщо він допоможе їй звільнитися, то вона обіцяє йому свою руку. Але Лейстер хитрий і дуже обережний, він просить Мортимера ніколи не згадувати його ім’я в розмовах навіть зі своїми однодумцями.

Граф пропонує влаштувати зустріч Єлизавети з Марією, тоді, він упевнений, страта буде скасована, а про подальший можна буде поговорити потім. Парубка така обачність не влаштовує, він просить Лейстера заманити англійську королеву в один із замків і тримати там узаперті, поки вона не накаже звільнити Марію. Граф на це не здатно.

Лейстер здійснює свій план. На побаченні з Єлизаветою йому вдається вмовити її під час полювання згорнути до замка – в’язниці Марії й зустрітися з тої зненацька, під час її прогулянки в парку. Королева погоджується на «навіжене» пропозицію свого коханого.

Нічого не Мария, що підозрює, радується дозволу прогулятися по парку, але Поле повідомляє її, що тут її чекає зустріч із Єлизаветою. У перші мінути побачення прекраснаа ув’язнений кидається до ніг своєї вінценосної сестри із проханням скасувати страта й звільнити неї, але Єлизавета намагається принизити леді Стюарт, нагадуючи тієї про її невдале особисте життя. Не в силах пересилити свою божевільну гординю й втративши контроль над собою, Марія нагадує сестрі, що та позашлюбна дитина, а не законна спадкоємиця. Розгнівана Єлизавета поспішно віддаляється.

Марія розуміє, що вона своїми руками погубила надію на порятунок, але що прийшов Мортимер повідомляє, що нинішньою ніччю він зі своїми людьми силою захопить Фотрингей і звільнить неї. За свою сміливість парубок розраховує одержати винагороду – любов Марії, але вона відмовляє йому.

Парк навколо замка наповнюється збройними людьми. Друг Мортимера приносить звістка, що один з їхніх прихильників, тулонский чернець, зробив замах на життя Єлизавети, але його кинджал простромив лише мантію. Змова розкрита, солдати англійської королеви вже тут і треба терміново бігти, але Мортимер осліплений своєю пристрастю до Марії, він залишається, щоб – або звільнити неї, або загинути разом з нею.

Після невдалого замаху на життя Єлизавети, тому що вбивця виявився французьким підданим, французького посла терміново виганяють із Англії, одночасно розривається угода про шлюб. Берли обвинувачує Лейстера в злому намірі, адже це він заманив Єлизавету на зустріч із леді Стюарт. До двору приїжджає Мортимер, він повідомляє Лейстеру, що при обшуку в Марії були знайдені чернетки її листа до графа. Хитрий лорд велить заарештувати Мортимера, розуміючи, що, якщо він повідомить про розкриття їм змови проти Єлизавети, йому зарахується це при відповіді за лист до нього Марії. Але парубок не дається в руки офіцерам і зрештою заколює себе сам.

На аудієнції в Єлизавети Берли показує лист Марії Стюарт до графа Лейстеру. Принижена королева вже готова затвердити смертний вирок розпусній жінці, але в її покои силою уривається Лейстер. Він повідомляє, що схоплений після замаху чернець – це лише ланка в ланцюзі змови, метою якого було звільнення леді Стюарт і зведення її на трон. Дійсно, він листувався з ув’язненим, але це була з його боку лише гра, щоб бути в курсі що відбувається й вчасно захистити свою монархиню. Тільки що їм був схоплений ініціатор змови – сер Мортимер, але тому вдалося себе заколоти. Великодушна Єлизавета готова повірити своєму коханому, якщо він сам здійснить смертний вирок Марії.

Обурений народ під вікнами королівського палацу вимагає страти для леді Стюарт. Після роздумів Єлизавета все – таки підписує рішення суду про страту й вручає його своєму секретареві. У папері сказано, що шотландська королева вже на світанку повинна бути страчена Секретар коливається, чи віддавати цей документ для негайного приведення вироку у виконання, але оказавшийся в прийомної королеви лорд Берли вириває папір з його рук.

У дворі замка Фотрингей будують ешафот, а в самому замку Марія прощається із близькими їй людьми. Леді Стюарт спокійна, лише наодинці зі своїм дворецьким Мельвилем вона зізнається, що її таємним бажанням було б спілкування з католицьким духівником. Старий відкривається їй, що він прийняв духовний сан і тепер готовий відпустити їй всі її гріхи. Останнє прохання Марії – це щоб після її смерті все було в точності виконані по її заповіті. Своє серце вона просить відправити у Францію й там поховати. З’являється граф Лейстер, він прийшов виконати наказ Єлизавети – супроводити Марію до місця страти.

У цей час у королівському замку Єлизавета чекає звісток з Фотрингея. До неї приходить старий граф Шрусбери, що повідомляє, що переписувачі Марії, які в суді показували на винність своєї пані в замаху на англійський престол, відмовилися від своїх слів і зізналися в наклепі на леді Стюарт. Єлизавета вдавано зображує своє каяття в поставленій нею підпису під рішенням суду й звалює всю провину на свого неметкого секретаря. Входить лорд Берли. Марія Стюарт страчена. Єлизавета обвинувачує його в поспішності приведення вироку у виконання. Лорд Шрусбери повідомляє про своє рішення вийти від двору. Граф Лейстер відбуває відразу після страти Марії у Францію

Додав:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>