Короткий зміст Образа Шукшин У. М

Сашку Єрмолаєва скривдили. У суботу ранком він зібрав порожні пляшки з – під молока й сказав маленької дочки: «Маша, підеш із мною?» – «Куди? Гагазинчик?» – зраділа дівчинка. «І риби купите», – замовила дружина. Сашко з дочкою пішли в магазин. Купили молока, масла, пішли дивитися рибу, а там за прилавком – хмура тітка. І чомусь продавщиці здалося, що це коштує перед нею той самий хлопець, що вчора дебош п’яний у магазині влаштував. «Ну як – нічого? – отруйно запитала вона. – Пам’ятаєш про вчорашнє?» Сашка зачудувався, а та продовжувала: «Чого дивишся?.. Дивиться, як Исусик…» Чомусь Сашка особливо образився за цього «Исусика». «Слухайте, ви, напевно, самі з похмілля?.. Що вчора було?» Продавщиця засміялася: «Забув». – «Що забув? Я вчора на роботі був!» – «Так? І скільки плотют за таку роботу?.. Так ще коштує, рот роззявляє з похмілля!» Сашку затрясло. Може, того він так гостро відчув образу, що останнім часом налагодив жити добре, забув навіть, коли випивав… І тому, що тримав у руці маленьку руку дочки. «Де у вас директор?» І Сашко ринувся в службове приміщення. Там сиділа інша жінка, завотделом: «У чому справа?» – «Розумієте, – почав Сашка, – коштує… і починає ні з того ні із сього… За що?» – «Ви спокійніше, спокійніше. Пойдемте з’ясуємо». Сашка й завотделом пройшли в рибний відділ. «Що отут таке?» – запитала завотделом у продавця. «Напився вчора, наскандалив, а сьогодні я нагадала, так ще вид обурений робить». Сашку затрясло: «Так не був я вчора в магазині! Не був! Ви розумієте?» А тим часом позаду вже черга утворилася. І стали лунати голосу: «Так вистачить вам: був, не був!» «Але як же так, – звернувся Сашка до черги. – Я вчора й у магазині не був, а мені скандал якоїсь приписують». – «Раз говорять, що був, – відповіла літня людина в плащі, – виходить, був». – «Так ви що?» – спробував щось ще сказати Сашка, але зрозумів, що даремно. Цю стінку з людей не прошибиш. «Які дядьки погані», – сказала Маша. «Так, дядька… тітки…» – бурмотав Сашка.

Він вирішив дочекатися цього в плащі й запитати, навіщо він догоджає перед продавцем, адже так ми й плодимо хамів. І отут вийшов цей літній, у плащі. «Слухайте, – звернувся до нього Сашка, – хочу поговорити з вами. Чому ви заступилися за продавця? Я адже дійсно не був учора в магазині». – «Іди проспися спочатку! Він ще буде зупиняти… Поговориш у мене в іншому місці», – заговорив чоловік у плащі й відразу кинувся в магазин. Міліцію пішов викликати, зрозумів Сашка й, навіть небагато заспокоївшись, пішов з Машею додому. Він задумався про ту людину в плащі: адже мужик. Жив довго. І що залишилося: боягузливий підлабузник. А може, він і не догадується, що догоджати недобре. Сашка й раніше бачив цієї людини, вона з будинку навпроти. Довідавшись у дворі в хлопчиськ прізвище цієї людини – Чукалов – і номер квартири, Сашка вирішив сходити порозумітися.

Чукалов, відкривши двері, відразу ж покликав сина: «Ігор, от ця людина обхамил мене в магазині». – «Так це мене обхамили в магазині, – спробував порозумітися Сашка. – Я хотів запитати, чому ви… підлабузнюєтеся?» Ігор згріб його за купки – разів зо два стукнув головою об двері, протяг до сходів і спустив долілиць. Сашка чудом удержався на ногах – схопився за поруччя. Усе трапилося дуже незабаром, ясно заробила голова: «Довозмущался. Тепер угамовуй душу!» Сашка вирішив збігати додому за молотком і розібратися з Ігорем. Але ледь вискочив він з під’їзду, як побачив дружину, що летить по дворі. У Сашки підкосилися ноги: з дітьми щось трапилося. «Ти що? – запитала вона заполошно. – Знову бійку затіяв? Не причиняйся, я тебе знаю. На тобі особи ні». Сашка мовчав. Тепер, мабуть, нічого не вийде, «Плюнь, не заводься, – заблагала дружина. – Про нас подумай. Невже не шкода?» У Сашки навернулися сльози. Він насупився, сердито кашлянув. Тремтячими пальцями витягся сигарету, закурив. І покірно пішов домийся

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>