Короткий зміст “Подорож на край ночі” Селіна по главах

Незабаром Бардамю одержує поранення, і на лікування його відправляють у Париж. Там він знайомиться з американкою Лолой, одягненої у формене обмундирування й приїхало в Париж, щоб у міру своїх слабких сил «рятувати Францію». У її обов’язку входить регулярне зняття проби з яблучних оладий для паризьких госпіталів. Лола цілими днями переводить Бардамю розмовами про душ і патріотизм. Коли ж він зізнається їй, що боїться йти воювати й у нього відбувається нервовий зрив, вона кидає його, а Бардамю попадає в госпіталь для божевільних солдатів. Трохи пізніше він починає зустрічатися з Мюзин, скрипачкою, особою не занадто строгої моральності, що будить у ньому сильні почуття, але не раз змінює йому з більше багатими клієнтами, зокрема з богатыми іноземцями

Незабаром Мюзин воліє, щоб їхні шляхи з Бардамю й зовсім розійшлися. Наявних засобів у Бардамю ні, і він іде до одного ювеліра, у якого до війни працював у підсобці, попросити грошей. Робить він це разом зі своїм колишнім приятелем Вуарезом, що теж колись працював у цього ювеліра. Від нього молоді люди одержують гроші, яких їм не вистачило б і на один день. Тоді за пропозицією Вуареза обоє відправляються до матері загиблого однополчанина Вуареза, що є жінкою заможної й час від часу позичає Вуареза грошима

У дворі її будинку молоді люди зустрічають усе того ж Леона Робинзона. Робинзон повідомляє їм, що жінка, до якої вони прийшли, ранком покінчила із собою. Його самого цей факт розбудовує не менше, ніж Бардамю, оскільки він доводиться їй хрещеником і теж хотів попросити деяку суму. Через кілька місяців Бардамю, що одержав звільнення від військової служби, сідає на пароплав і відпливає до берегів Африки, де сподівається знову встати на ноги в одній із французьких колоній. Ця переправа ледве не коштує йому життя

Пасажири по незрозумілих причинах перетворюють Бардамю в ізгоя на судні й за три дні до завершення плавання мають намір викинути парубка за борт. Лише чудо й красномовство Бардамю допомагають йому залишитися в живі. Під час зупинки в колонії Бамбола – Брагаманса вночі Фердинан Бардамю, користуючись тим, що його переслідувачам необхідна перепочинок, зникає з корабля. Він улаштовується в компанію «Сранодан Малого Конго».

У його обов’язку входить життя в лісі, у десяти днях шляху від Фор – Гоно, містечка, де перебуває контора компанії, і обмін каучуку, що добувається неграми, на ганчірки й дрібнички, якими компанія постачила його попередника й на які так ласі дикуни. Добравшись до місця призначення, Бардамю зустрічається зі своїм попередником, яким знову виявляється Леон Робинзон. Робинзон забирає із собою все саме коштовне, більшу частину грошей і йде в невідомому напрямку, не маючи намір вертатися у фор – гоно й звітувати начальству у своїй господарській діяльності. Бардамю, залишившись у розбитого корита, доведений майже до божевілля жадібними комахами й гучними нічними завиваннями живучі в лісі навколо його хатини звірини, вирішує піти за Робинзоном і рухатися в тім же напрямку, у якому зник його знайомий. Бардамю підкошує малярія, і негри – провідники виявляються змушеними доставляти його до найближчого населеного пункту, яким виявляється столиця іспанської колонії, на носилках

Там він попадає до одного священика, що продає Бардамю капітанові галери «Інфанта Сосалия» веслярем. Судно пливе в Америку. У Сполучених Штатах Бардамю збігає з галери й пробує знайти своє місце в цій країні. Спочатку він працює обліковцем бліх у карантинному госпіталі, потім ходить без роботи й без гроша в кишені, потім він звертається по допомогу до своєї колишньої коханки, Лоле.

Та дає йому сто доларів і выпроваживает за двері. Бардамю влаштовується на завод до форда, однак незабаром кидає й це заняття, познайомившись у публічному будинку з Молли, ласкавою й відданою дівчиною, що допомагає йому матеріально й хоче коли – небудь вийти за нього заміж. Шляхи господни несповідимі; не дивно, що й в Америці Фердинан випадково зустрічається з Леоном Робинзоном, що приплив у країну тим же способом, що й Бардамю, але ледве випередивши останнього. Робинзон працює прибиральником. Пробувши в Америці біля двох років, Бардамю їде назад у Францію й відновляє заняття медициною, здає іспити, продовжуючи одночасно подрабатывать.

Через п’ять – шість років академічних страждань Фердинан все – таки одержує диплом і право вести лікарську діяльність. Він відкриває свій лікарський кабінет на окраїні Парижа, у Гаренн – Драння. У нього немає ні претензій, ні амбіцій, а лише бажання зітхнути ледве посвободней. Публіка в Гаренн – Драння (назва району говорить саме за себе) належить до нижчих шарів суспільства, декласованим елементам

Тут люди ніколи не живуть у статку й не намагаються приховувати брутальність і розгнузданість своїх вдач. Бардамю, як самий невибагливий і совісний лікар у кварталі, часто за свої послуги не одержує ні єдиного су й дає ради безкоштовно, не бажаючи оббирати бідняків. Попадаються, щоправда, серед них і відверто злочинні особистості, такі, як, наприклад, чоловік і дружина Прокисс, які спочатку хочуть запроторити стару матір Прокисса в лікарню для душевнохворих старих, а коли та дає рішучу відсіч їхнім планам, замишляють неї вбити

Функція ця, що вже не дивує читачів, парою Прокисс поручається невідомо що звідки узявся Робинзону за плату в десять тисяч франків. Спроба відправити бабу на те світло кінчається для самого Робинзона драматично: дріб з рушниці під час установки пастки для мамаши Прокисс попадає в очі самому Робинзону, отчого той на кілька місяців сліпне. Бабу й Робинзона дружини Прокисс від гріха подалі, щоб ні про що не прознали сусіди, відправляють у Тулузу, де баба відкриває власну справу: вона показує туристам церковний склеп з виставленими в ньому напівзотлілими муміями й має із цього непоганий дохід. Робинзон же знається з Мадлон, двадцятилітньою чорноокою дівчиною, що незабаром, незважаючи на його сліпоту, планує стати його дружиною

Вона читає йому газети, гуляє з ним, годує його й піклується про нього. Бардамю приїжджає в Тулузу, щоб провідати свого приятеля. Справи в того йдуть превосходно, почуває він себе вже краще, до нього поступово починає вертатися зір, він одержує кілька відсотків від прибутку зі склепу. У день від’їзду Бардамю в Париж з бабою Прокисс трапляється нещастя: оступившись на сходах, що ведуть у склеп, вона падає долілиць і від забитого місця вмирають

Фердинан підозрює, що без участі Робинзона отут не обійшлося, і, не бажаючи вплутуватися в цю справу, поспішає повернутися в Париж. У Парижу Бардамю по протекції одного свого колеги, Суходрокова, улаштовується на місце асистента головного лікаря в психіатричну лікарню. У головлікаря на прізвище Баритон є маленька дочка, що відрізняється певною чудністю характеру

Батько бажає, щоб вона початку вивчати англійську мову, а викладати їй просить Бардамю. З англійським у дівчинки не ладиться, зате її батько, що є присутнім на всіх уроках, переймається жагучою любов’ю до мови, літературі й історії Англії, що в корені міняє його погляд на мир і його життєві устремління. Він відправляє дочку до якоїсь далекої родички, а сам на невизначений час їде в Англію, потім у Скандинавські країни, залишаючи Бардамю своїм заступником. Незабаром у воріт лікарні з’являється Робинзон, що цього разу втік від своєї нареченої й неї мамаши.

Мадлон посилено тягла Робинзона під вінець, загрожуючи у випадку, якщо він не жениться на ній, повідомити в поліцію, що смерть баби Прокисс наступила не без участі Робинзона, Заявившись до Бардамю, він благає приятеля дати притулок його в себе в лікарні в якості божевільного. Мадлон негайно слідом за нареченим приїжджає в Париж, влаштовується на роботу й весь вільний час проводить у воріт лікарняного парку в надії побачитися з Леоном. Бардамю, бажаючи відгородити Робинзона від зустрічі з Мадлон, грубо розмовляє з нею й навіть дає ляпас. Пошкодувавши про свою нестриманість, він запрошує Робинзона з Мадлон, а також масажистку Софію, свою близьку подругу, заради примирення на прогулянку. Примирення, однак, не виходить, а по дорозі назад по дорозі в лікарню в таксі Мадлон, що не вдається домогтися від Робинзона згоди повернутися в Тулузу й женитися на ній, стріляє в нього в упор з пістолета, а потім, відкривши дверцята таксі, вилазить із нього й, скотившись із крутого укосу прямо по бруду, зникає в темряві полючи

Від отриманих поранень у живіт Робинзон умирає

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>