Короткий зміст роману “Історія Тома Джонса, найди” – Филдинг Г

У будинок заможного сквайра Олверти, де він живе зі своєю сестрою Бриджет, підкидають дитини. Сквайр, кілька років назад втратив дружину й дітей, вирішує виховати дитини як рідного сина. Незабаром йому вдається знайти матір підкидька, небагату сільську жінку Дженни Джонс.

Олверти не вдається довідатися від її ім’я батька хлопчика, але оскільки Дженни кається у своєму вчинку, сквайр не передає справу в суд, а лише висилає Дженни з рідних місць, попередньо позичивши їй велику суму. Олверти продовжує пошуки батька дитини. Підозра його падає на сільського вчителя – Партриджа, у якого Дженни довгий час брала уроки латині. На настійну вимогу Олверти справу передають у суд. Дружина вчителя, що давно ревнувала його до Дженни, обвинувачує чоловіка у всіх смертних гріхах, і ні в кого не залишається сумнівів у тім, що вчитель – батько хлопчика. Хоча сам Партридж заперечує свій зв’язок із Дженни, його визнають винним, і Олверти висилає його із села

Сестра сквайра, Бриджет, виходить заміж за капітана Блайфила, і в них народжується син. Тім Джонс, найда, що здобув любов Олверти, виховується разом з юним Блайфилом, але жадібний і заздрий капітан, боячись, що стан Олверти перейде до найди, ненавидить його, намагаючись будь – якими способами опорочити хлопчика в очах його названого батька. Через якийсь час капітан зненацька вмирає, і Бриджет стає вдовою

З раннього віку Том не відрізняється зразковим поводженням. Не в приклад Блайфилу – не по літам стриманий, набожний і старанному – Том не проявляє запопадливості в навчанні й своїх витівках постійно завдає клопоту Олверти й Бриджет. Незважаючи на це, усе в будинку люблять найди за його доброту й чуйність. Блайфил ніколи не приймає участі в іграх Тома, він засуджує його витівки й не пропускає нагоди вичитати за неналежне времяпрепровождение. Але Том ніколи не гнівається на нього й щиро любить Блайфила як рідного брата

Із самого дитинства Том дружить із Софією, дочкою сусіда Олверти – богатого сквайра Вестерна. Вони багато часу проводять разом і стають нерозлучними друзями. Для виховання юнаків Олверти запрошує в будинок богослова Твакома й філософа Сквейра, які пред’являють до своїх учнів одна вимога: вони повинні бездумно зубрити їхні уроки й не мати власної думки. Блайфил з перших же днів завойовує їхню симпатію. Але Тому нецікаво повторювати за пихатими й зарозумілими наставниками прописні істини, і він знаходить собі інші заняття

Том проводить весь свій вільний час у будинку жебрака сторожі, родина якого гине від голоду. Юнак у міру можливості намагається допомогти нещасним, віддаючи їм всі свої кишенькові гроші. Довідавшись про те, що Том продав свою Біблію й коня, подарований йому Олверти, і виручені гроші віддав родині сторожачи, Блайфил і обоє вчителі в гніві обрушуються на юнака, уважаючи його вчинок гідним осудження, тоді як Олверти торкнуть добротою свого улюбленця. Є й ще одна причина, що змушує Тома проводити стільки часу в родині сторожачи: він закоханий у Молли, одну з його дочок. Безтурботна й легковажна дівчина відразу ж приймає його залицяння, і незабаром її сімейство довідається про те, що Молли вагітна. Ця звістка миттєво розноситься по всій окрузі. Софія Вестерн, що давно вже любить Тома, вдається у відчай. Він же, що звик бачити в ній тільки подругу своїх дитячих ігор, лише тепер зауважує, як вона розцвіла. Непомітно для себе самого Том усе більше привязывается до дівчини, і згодом ця прихильність переростає в любов. Тім глибоко нещасний, оскільки розуміє, що тепер зобов’язано женитися на Молли. Однак справа приймає несподіваний оборот: Том застає Молли в обіймах свого вчителя, філософа Сквейра. Через якийсь час Том довідається, що Молли вагітно зовсім не від нього, у силу чого вважає себе вільним від яких би те не було зобов’язань перед нею

Тим часом сквайр Олверти важко занедужує. Почуваючи наближення кінця, він віддає останні розпорядження із приводу спадщини. Один лише Том, гаряче люблячого свого названого батька, безутішний, тоді як всі інші, у тому числі й Блайфил, стурбовані лише своєю часткою в спадщині. У будинок прибуває посильний і приносить повідомлення про те, що Бриджет Олверти, що на кілька днів відлучилася з маєтку, раптово померла. До вечора того ж дня сквайрові легшає й він явно йде на виправлення. Тім так щасливий, що навіть смерть Бриджет не може затьмарити його радість. Бажаючи відсвяткувати видужання названого батька, він напивається доп’яна, що викликає осуд навколишніх

Сквайр Вестерн мріє видати заміж свою дочку за Блайфила. Це представляється йому вкрай вигідною справою, адже Блайфил – спадкоємець більшої частини стану Олверти. А отут ще Блайфилу вдається переконати сквайра в тім, що Том радувався його близькій кончині й тому, що незабаром стане власником чималого стану. Повіривши Блайфилу, розгніваний сквайр виганяє Тома з будинку

Том пише Софії прощальний лист, розуміючи, що, незважаючи на його палку любов до неї, тепер, коли він приречений на скитания й злидарське життя, воно не має права розраховувати на її розташування й просити її руки. Тім залишає маєток, маючи намір податися в матроси. Софія, отчаявшись ублагати батька не видавати її заміж за ненависного їй Блайфила, тікає з будинку. У провінційному готелі Том випадково зустрічає Партриджа, того самого вчителя, якого Олверти колись вислав з його рідного села, уважаючи його батьком найди. Партридж переконує парубка в тім, що постраждав безвинно, і просить дозволу супроводжувати Тома в нього мандрівках

По шляху Том рятує від рук ґвалтівника жінку, якусь миссис Вотерс. У міському готелі миссис Вотерс, що відразу сподобався красень Том, з легкістю спокушає його. У цей час Софія, що направляється в Лондон, у надії знайти притулок у старої приятельки їхньої родини, також зупиняється в эптонской готелю й з радістю довідається, що Том перебуває в числі постояльців. Однак, почувши про те, що він змінив їй, розгнівана дівчина в знак того, що їй все известно про поводження коханого, залишає в його кімнаті свою муфту й у сльозах залишає Эптон. Завдяки щасливому випадку в тім же готелі зупиняється й кузина Софія, миссис Фитцпатрик, що бігла від свого чоловіка, негідника й розпусника. Вона пропонує Софії разом ховатися від переслідувачів. Справді, відразу після від’їзду втікачок у готель перебуває розлютований батько Софії й містер Фитцпатрик. Ранком Том догадується, чому Софія не захотіла його бачити, і в розпачі залишає готель, сподіваючись наздогнати свою кохану й одержати неї прощення

У Лондоні Софія знаходить леді Белластон. Та радо приймає дівчину й, почувши її сумну історію, обіцяє їй свою допомогу. Тім з Партриджем незабаром також прибувають у Лондон. Після довгих пошуків Тому вдається знайти слід улюбленої, але її кузина й леді Белластон перешкоджають тому, щоб він зустрівся Ссофьей.

У будинку, де Том з Партриджем знімають кімнату, проживає містер Найтингейл, з яким Том швидко подружився. Найтингейл і Нанси – дочка їхньої господарки, миссис Міллер, люблять один одного. Тім довідається від приятеля, що Нанси вагітно від нього. Але Найтингейл не може женитися на ній, тому що боїться батька, що знайшов для нього багату наречену й, бажаючи прибрати до рук придане, наполягає на негайному весіллі. Найтингейл покоряється долі й тайкома з’їжджає від миссис Міллер, залишивши Нанси лист, у якому пояснює причини свого зникнення. Тім довідається від миссис Міллер, що її Нанси, що гаряче любить Найтингейла, одержавши його прощальний лист, уже намагалася накласти на себе руки. Тім відправляється до батька свого легковажного приятеля й повідомляє йому, що той уже повінчано з Нанси. Найтингейл – Старший упокорюється перед неминучістю, а миссис Міллер і її дочка спішно готуються до весілля. Відтепер Нанси і її матір уважають Тома своїм рятівником

Тим часом за Софією доглядає багатий лорд Фелламор. Він робить їй пропозиція, але одержує відмову. Тім відвідує миссис Фитцпатрик, щоб поговорити з нею про Софію. Виходячи з її будинку, він зіштовхується з її чоловіком. Розлютований ревнивець, що нарешті знайшов слід утікачки й довідався, де вона живе, приймає парубка за її коханця й ображає його. Тім змушений оголити шпагу, прийняти виклик. Коли Фитцпатрик падає, простромлений шпагою Тома, їх раптово оточує група дужих молодців. Вони вистачають Тома, здають констеблеві, і він попадає у в’язницю. Виявляється, що Фелламор підстелив декількох матросів і наказав їм завербувати Тома на корабель, давши їм зрозуміти, що хоче позбутися від нього, а вони, застигши Тома під час двобою, коли він ранив свого суперника, вирішили просто здати Тома поліції

У Лондон приїжджає батько Софії, містер Вестерн. Він знаходить дочку й повідомляє їй, що, доти поки не приїдуть Олверти й Блайфил, дівчина буде сидіти під домашнім арештом і чекати весілля. Леді Белластон, вирішивши помститися Тому, показує Софії його лист із пропозицією руки й серця. Незабаром дівчина довідається про те, що Том обвинувачується в убивстві й перебуває у в’язниці. Приїжджає Олверти із племінником і зупиняється в миссис Міллер. Олверти – її давній благодійник, він незмінно допомагав бідній жінці, коли в неї вмер чоловік і вона залишилася без засобів із двома малолітніми дітьми на руках. Довідавшись про те, що Том – прийомний син сквайра, миссис Міллер розповідає йому про шляхетність парубка. Але Олверти як і раніше вірить наклепу, і похвали, що марнуються Тому, не торкають його.

Найтингейл, миссис Міллер і Партридж часто відвідують Тома у в’язниці. Незабаром до нього приходить та сама миссис Вотерс, випадковий зв’язок з якої привела до незлагоди із Софією. Після того як Том покинув Эптон, миссис Вотерс познайомилася там з Фитцпатриком, стала його коханкою й виїхала разом з ним. Довідавшись від Фитцпатрика про його недавнє зіткнення з Томом, вона поспішила відвідати нещасного в’язня. Тім з полегшенням довідається, що Фитцпатрик ціло й непошкоджений. Партридж, що також прийшов відвідати Тома, повідомляє його, що жінка, що називає себе миссис Вотерс, насправді Дженни Джонс, рідна мати Тома. Тім у жаху: він згрішив із власною матір’ю. Партридж, що ніколи не вмів тримати мова за зубами, розповідає про цьому Олверти, і той негайно викликає миссис Вотерс до себе. Ставши перед своїм колишнім хазяїном і довідавшись від нього, що Том – та сама дитина, який вона підкинула в будинок сквайра, Дженни нарешті вирішується розповісти Олверти про усім, що їй відомо. Виявляється, що ні вона, ні Партридж непричетні до народження дитини. Батько Тома – син друга Олверти, що колись прожив у будинку сквайра рік і вмер від віспи, а мати не хто інша, як рідна сестра сквайра, Бриджет. Боячись осуду брата, Бриджет сховала від нього, що народила дитини, і за велику винагороду вмовила Дженни підкинути хлопчика в їхній будинок. Старий слуга Олверти, почувши, що сквайр довідався всю правду, зізнається хазяїнові, що Бриджет на смертному одрі відкрила йому свою таємницю й написала братові лист, що він вручив містерові Блайфилу, тому що Олверти в той момент був без свідомості. Тільки тепер Олверти догадується про підступництво Блайфила, що, бажаючи прибрати до рук стан сквайра, сховав від нього, що вони з Томом – рідні брати

Олверти, довідавшись всю правду про свого племінника, щиро кається у всім, що відбулося. Оскільки Фитцпатрик не пред’явив Тому ніяких обвинувачень, його звільняють із в’язниці. Олверти просить прощення в Тома, але шляхетний Том ні в чому не винить сквайра. Найтингейл розповідає Софії про те, що Том і не збирався женитися на леді Белластон, оскільки це він, Найтингейл, підмовив Тома написати їй той лист, що вона бачила. Тім є до Софії й знову просить її руки. Сквайр Вестерн, довідавшись про намір Олверти зробити Тома своїм спадкоємцем, з радістю дає згоду на їхній шлюб. Закохані після весілля їдуть у село й щасливо живуть удалині від міської суєти

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>