Короткий зміст Сто років самітності Маркес Г. Г – Часть 1

Засновники роду Буэндиа Хосе Аркадио й Урсула були двоюрідними братом і сестрою. Родичи боялися, що вони народять дитину з поросячьим хвостиком. Про небезпеку инцестуального шлюбу знає Урсула, а Хосе Аркадио не бажає брати до уваги подібні дурості. Протягом півтора років заміжжя Урсула умудряється зберегти безвинність, ночі молодят заповнені томливою й жорстокою боротьбою, що заміняє любовні втіхи. Під час півнячих боїв півень Хосе Аркадио здобуває перемогу над півнем Пруденсио Агиляра, і той, розсерджений, знущається із суперника, ставлячи під сумнів його чоловічі достоїнства, оскільки Урсула дотепер ще незаймана. Обурений Хосе Аркадио відправляється додому за списом і вбиває Пруденсио, а потім, потрясаючи тим же списом, змушує Урсулу виконати свої подружні обов’язки. Але відтепер немає їм спокою від закривавленої примари Агиляра. Вирішивши перебратися на нове місце проживання, Хосе Аркадио, немов приносячись жертву, убиває всіх своїх півнів, зариває у дворі спис і залишає село разом із дружиною й селянами. Двадцять два хоробрі долають у пошуках моря неприступний гірський хребет і після двох років марних скитаний засновують на березі ріки селище Макондо – на те Хосе Аркадио було в сні віща вказівка. І от на великій галявині виростають два десятки хатин із глини й бамбука.

Хосе Аркадио спалює пристрасть до пізнання миру – найбільше на світі його залучають різні чудесні речі, які доставляють у селище цигани, що з’являються раз у році: бруски магніту, лупа, навігаційні прилади; від їхнього ватажка Мелькиадеса він довідається й секрети алхімії, переводить себе довгими пильнуваннями й пропасною роботою збудженої уяви. Втративши інтерес до чергової навіженої витівки, він вертається до розміряного трудового життя, разом із сусідами облаштовує селище, розмежовує землі, прокладає дороги. Життя в Макондо патріархальна, добропорядна, щаслива, тут навіть немає цвинтаря, оскільки ніхто не вмирає. Урсула затіває прибуткове виробництво зверушек і птахів з льодяників. Але з появою в будинку Буэндиа неведомо що звідки прийшов Ребеки, що стає ним прийомною дочкою, починається в Макондо епідемія безсоння. Жителі селища прилежно переробляють всі свої справи й починають томитися тяжким неробством. А потім обрушується на Макондо інша напасть – епідемія безпам’ятності. Усі живуть у постійно вислизає від них дійсності, забуваючи назви предметів. Вони вирішують вішати на них таблички, але побоюються того, що після закінчення часу не в силах будуть згадати призначення предметів.

Хосе Аркадио має намір було побудувати машину пам’яті, але виручає блукач – циганів, вчений – чарівник Мелькиадес із його цілющим зіллям. По його пророцтву Макондо зникне з особи землі, а на його місці виросте блискаюче місто з більшими будинками із прозорого скла, але не залишиться в ньому й слідів від роду Буэндиа. Хосе Аркадио не бажає цьому вірити: Буэндиа будуть завжди. Мелькиадес знайомить Хосе Аркадио ще з одним чудесним винаходом, якому призначено зіграти фатальну роль у його долі. Сама дерзостная витівка Хосе Аркадио – за допомогою дагеротипії запам’ятати бога, щоб науково довести існування всевишнього або спростувати це. Зрештою Буэндиа божеволіє й кінчає свої дні прикутим до великого каштана у дворі свого будинку.

У первістку Хосе Аркадио, названому так само, як і батько, втілилася його агресивна сексуальність. Він розтрачує роки свого життя на незліченні пригоди. Другий син – Аурелиано, неуважний і млявий, освоює ювелірна справа. Тим часом селище розростається, перетворюючись у провінційне містечко, обзаводиться коррехидором, священиком, закладом Катарино – першим проломом у стіні «ґречності» макондовцев. Уява Аурелиано потрясає краса дочки коррехидора Ремедиос. А Ребека й інша дочка Урсулы Амаранту закохуються в італійця, майстра по піанолах Пьетро Креспи. Відбуваються бурхливі сварки, кипить ревнощі, але в підсумку Ребека віддає перевагу «сверхсамцу» Хосе Аркадио, якого, по іронії долі, наздоганяють тихе сімейне життя під каблуком дружини й куля, випущене невідомо ким, швидше за все тією же дружиною. Ребека зважується на самітництво, заживо ховаючи себе в будинку. З боягузтва, егоїзму й страху Амаранту так і відмовляється від любові, на схилі віку вона приймається ткати собі саван і вгасає, закінчивши його. Коли Ремедиос умирає від пологів, Аурелиано, пригноблений обманутими надіями, перебуває в пасивному, тужливому стані. Однак цинічні махінації тестя – коррехидора з виборчими бюлетенями під час виборів так самоправність військових у рідному містечку змушують його піти воювати на стороні лібералів, хоча політика й здається йому чимсь абстрактним. Війна виковує його характер, але спустошує душу, оскільки, по суті, боротьба за національні інтереси давно вже перетворилася в боротьбу за владу. Онук Урсулы Аркадио, шкільний учитель, призначений у роки війни цивільним і військовим правителем Макондо, поводиться як самовладний хазяйчик, стаючи тираном місцевого масштабу, і при черговій зміні влади в містечку його розстрілюють консерватори. Аурелиано Буэндиа стає верховним головнокомандуючим революційних сил, але поступово розуміє, що бореться тільки з гордині, і вирішує завершити війну, щоб звільнити себе. У день підписання перемир’я він намагається покінчити із собою, але невдало. Тоді він вертається в родовий будинок, відмовляється від довічної пенсії й живе обособленно від сім’ї й, замкнувши в гордій самітності, займається виготовленням золотих рибок зі смарагдовими очами. У Макондо приходить цивілізація: залізниця, електрика, кінематограф, телефон, а разом з тим обрушується лавина чужоземців, що засновують на цих благодатних землях бананову компанію. І от уже ніколи райський куточок перетворений у злачний місце, щось середнє між ярмарком, нічліжкою й публічним будинком. Бачачи згубні зміни, полковник Аурелиано Буэндиа, довгі роки навмисно відгороджується від навколишньої дійсності, випробовує глуху лють і жаль, що не довів війну до рішучого кінця. Його сімнадцять синів від сімнадцяти різних жінок, старшому з яких не здійснилося тридцяти п’яти років, убиті в один день. Приречений залишатися в пустелі самітності, він умирає в зростаючі у дворі будинку старого могутнього каштана. Урсула із занепокоєнням спостерігає за навіженствами нащадків, Війна, бійцівські півні, дурні жінки й маревні витівки – от чотири нещастя, що обумовили занепад роду Буэндиа, уважає вона й журиться: правнуки Аурелиано Другий і Хосе Аркадио Другий зібрали всі сімейні пороки, не успадкувавши ні однієї сімейної чесноти. Краса правнучки Ремедиос Прекрасної поширює навколо згубне віяння смерті, але от дівчина, дивним, далека всяким умовностям, нездатна до любові й не знаючого цього почуття, що кориться вільному потягу, підноситься на свежевыстиранных і вивішених для просушки простирадлах, підхоплених вітром. Лихий гуляка Аурелиано Другий жениться на аристократці Фернанде дель Карпио, але багато часу проводить поза будинком, у коханки Петры Котес. Хосе Аркадио Другий розводить бійцівських півнів, віддає перевагу суспільству французьких гетер. Перелом у ньому відбувається, коли він чудом уникає смерті при розстрілі страйкуючих робітників бананової компанії. Гнаний страхом, він ховається в занедбаній кімнаті Мелькиадеса, де зненацька знаходить спокій і поринає у вивчення пергаментів чарівника. У його очах брат бачить повторення непоправної долі прадіда. А над Макондо починається дощ, і ллє він чотири роки одинадцять місяців і два дні. Після дощу мляві, повільні люди не можуть протистояти ненаситній ненажерливості забуття. Останні роки Урсулы затьмарені боротьбою з Фернандой, жорстокосердою ханжею, що зробила неправда й лицемірство основою життя сім’ї. Вона виховує сина ледарем, заточает у монастир согрешившую з мастеро

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>