Короткий зміст “Варшавська мелодія” Зорина по главах

Після концерту Віктор проводжає Гелю в її гуртожиток. По дорозі Геля розповідає Вікторові про себе. Російській мові її вчив батько. Віктор розповідає про своє життя

Він учиться на технолога: буде створювати провина. Читає їй вірші Омара Хайяма. Віктор хоче зустрітися з нею ще й призначає побачення. На зупинці Віктор дивиться на годинники

З’являється Геля. Віктор говорить їй, що боявся, що вона не прийде. Він не знає, куди їм іти. Гелі подобається, що він відвертий, що в нього є характер. Радить йому розуміти: кожна жінка – королева

Переговірний пункт. Порожній зал, Геля збирається говорити з Варшавою. Поки вони чекають її черги, вона розповідає Вікторові, як боліла два дні, як неї лікували чаєм смалиной.

Нарешті, Геле дають кабіну. Коли вона вертається, Віктор хоче довідатися, з ким вона говорила, але Геля сміється, перебираючи вголос імена різних молодих людей. Незабаром північ. Гелю хоче, щоб Віктор проводив її вобщежитие.

Але Віктор і не думає розставатися з нею й напрошується на чай. Музей. Віктор приводить сюди Гелю, тому що більше їм нікуди дітися: сам він не москвич. Гелю розповідає йому про польське місто Вавеле. Там похована польська королева Ядвіга. Вона була покровителькою університету в Кракові, і всі учні дотепер пишуть їй записки із проханнями допомогти витримати іспит або полегшити навчання

Сама Геля теж їй писала. Так, за розмовами, Геля й Віктор гуляють по музеї, іноді заходять за статуї й цілуються. Кімната в гуртожитку. Гелю в домашньому халатику укладає перед дзеркалом волосся

Входить Віктор. Гелю корить його, що він пізно прийшов: так вони можуть не встигнути до друзів на зустріч Нового гола. Віктор приніс їй подарунок – нові туфельки

Геля у відповідь дарує йому нова краватка, іде на кілька мінут, щоб надягти плаття. Коли Геля вертається, то бачить, що Віктор спить. Гелю відходить убік, гасить велике світло. Потім сідає навпроти Віктора й уважно на нього дивиться

Тиша. Повільно починають бити годинники. Дванадцять. Потім, через якийсь час, годину. Гелю продовжує сидіти в тій же позі

Віктор відкриває очі. Гелю поздоровляє його з Новим роком. Віктор просить у неї прощення за те, що все проспав. Виявляється, він розвантажував вагони, щоб заробити Геле на подарунок

Геля не гнівається на нього. Вони п’ють вино, слухають музику, танцюють. Потім Геля співає Вікторові стародавню веселу пісеньку польською мовою. Віктор говорить їй, що мріє, щоб вона вийшла за нього заміж.

Він хоче зробити її щасливої, щоб вона ніколи нічого не боялася… Та ж кімната. Гелю коштує у вікна спиною кдвери.

Входить Віктор. Вони вже десять днів живуть на турбазі, тому що Геля вирішила, що їм потрібно звикнути друг до друга. Віктор повернувся з дегустації. Він весел і знову говорить із Гелей про одруження. Гелю холодна з ним. Вона розповідає йому новини: виданий новий закон, що забороняє шлюби синостранцами.

Віктор обіцяє плачучі Геле придумати що – небудь, щоб вони могли бути разом. Однак придумати йому так нічого й не вдається. Незабаром його перекладають у Краснодар, де він не має про Геле ніяких звісток. Проходить десять років. Віктор приїжджає у Варшаву. Він дзвонить Геле й домовляється овстрече.

Віктор розповідає, що приїхав до колег, що став ученим, захистив дисертацію. Гелю поздоровляє його й кличе в маленький ресторанчик, де співає її друг Юлек Штадтлер. Звідти видна вся Варшава. У ресторані за розмовою Віктор говорить, що одружен.о

Геля теж замужем. Її чоловік – музичний критик. Штадтлер зауважує Гелену й просить неї проспівати. Та виходить на сцену й співає пісню, що співала Вікторові десять років тому, – у новорічну ніч

Коли вона вертається, то розповідає Вікторові, що, приїжджаючи у Вавель, завжди пише записки королеві Ядвізі, щоб вона повернула їй Віктора. Віктор говорить їй, що він пам’ятає все. Вулиця. Ліхтар. Гелю проводжає Віктора до готелю

Йому потрібно вже йти, але Геля не пускає його, говорячи, що він повинен зрозуміти: якщо він піде зараз, те вони ніколи більше не побачать. Вона кличе Віктора в Сохачев – це недалеко. Завтра Віктор повернеться. Але той не погоджується, просить неї зрозуміти, що він тут не один і не може виїхати от так, на всю ніч

Гелена нагадує: колись він сміявся, що вона постійно всього боїться. Віктор відповідає: так зложилося життя. Гелена говорить, що все зрозуміла, і йде. Проходить ще десять років. На початку травня Віктор приїжджає в Москву і йде на концерт, у якому бере участь Геля. В антракті він заходить до неї вартистическую.

Вона зустрічає його спокійно, навіть радується його приходу. Віктор розповідає, що в нього все йде добре, тепер він доктор наук. У Москві він вкомандировке.

А с дружиною розстався. Гелена говорить, що він – герой. Сама вона теж розсталася із чоловіком і навіть із другим. Її друг Юлек Штадтлер умер. Вона говорить, що життя йде вперед, що у всім є свій зміст: зрештою, вона стала гарною співачкою

Зауважує, що зараз молоді люди навіть женяться на іноземках. Потім спохвачується, що зовсім не відпочивала, а антракт незабаром закінчується. Просить Віктора не забувати й дзвонити їй. Віктор вибачається, що потурбував її, і обіцяє подзвонити. Вони прощаються

Голос Віктора. Віктор ремствує, що часу завжди не вистачає. І це саме добре.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>