Короткий зміст “Вождь червоношкірих” О. Генрі по главах

Двоє авантюристів – оповідач Сэм і Білл Дрисколл – уже дещо заробили, і тепер їм потрібно ще небагато, щоб пуститися в спекуляції земельними ділянками. Вони вирішують викрасти сина одного із самих заможних жителів маленького містечка в штаті Алабама полковника Эбенезера Дорсетта. Герої не сумніваються, що папаша преспокійно викладе за улюблене чадо дві тисячі доларів. Улучив момент, друзі нападають на хлопчиська й, хоча той «бився, як бурий ведмідь середньої ваги», відвозять його на візку в гори, де ховають у печері. Втім, хлопчисько із захватом ставиться до свого нового положення й зовсім не хоче додому. Себе він повідомляє вождем червоношкірих, Білла – старим мисливцем Хэнком, бранцем грізного індіанця, а Сэм одержує прізвисько Зміїний Очей

Дитина обіцяє зняти з Білла скальп, і, як потім з’ясовується, слова в нього не розходяться зі справою. На світанку Сэм прокидається від диких криків. Він бачить, що на Біллі верхи сидить хлопчисько й намагається ножиком, яким вони різали грудинку, зняти з його скальп. У Білла виникають перші сумніви, що хто – небудь у здоровому розумі побажає платити гроші за повернення такого скарбу. Втім, відправившись на розвідку, Сэм і впрямь не зауважує в будинку Дорсеттов ознак занепокоєння

Тим часом обстановка в таборі розжарюється, і бувалі шахраї виявляються безпомічними перед витівками свого бранця, що відмінно ввійшов у роль вождя червоношкірих. На настійну вимогу Білла, на плечі якого лягає основний вантаж турбот по охороні бранця, викуп знижується до півтори тисяч. Після чого Сэм відправляється з листом до найближчої поштової скриньки, а Білл залишається стерегти дитини. Після повернення Сэм довідається, що Білл не витерпів випробувань і відправив хлопчиська домийся

«Я проскакав всі дев’яносто миль до застави, ні дюймом менше. А потім, коли поселенці були врятовані, мені дали вівса. Пісок – неважлива заміна вівсу. А потім я бита година повинен був пояснювати, чому в дірках порожнеча, навіщо дорога йде в обидва боки й отчого трава зелена». Білл визнає свою провину перед партнером, але запевняє того, що, якби дитина залишилася, його, Білла, потрібно було б відправляти в божевільний будинок. Але щастя Білла короткочасно.

Сэм просить його обернутися, і за своєю спиною його приятель виявляє вождя червоношкірих. Однак справа наближається до розв’язки. Полковник Дорсетт думає, що викрадачі запросили зайвого. Зі своєї сторони він робить зустрічне речення. За двісті п’ятдесят доларів він готовий взяти сина назад.

Він лише просить привести дитини під покривом темряви, тому що сусіди сподіваються, що він пропав, і батько не ручається за те, що вони можуть зробити з тими, хто приведе його назад, Сэм обурений, але Білл благає його погодитися із щедрим реченням полковника Дорсетта («він не тільки джентльмен, він ще й марнотрат»). Рівно опівночі Сэм і Білл здають батькові обманом наведеного додому хлопчиська. Зрозумівши, що його надули, той вцепляется мертвою хваткою в ногу Білла, і батько отдирает його, «як липкий пластир». На питання, як довго зможе полковник протримати дитину, Дорсетт говорить, що сили в нього вже не ті, але за десять мінут він ручається

«У десять мінут, – говорить Білл, – я перетну Центральні, Південні й Среднезападные Штати й встигну добігти до канадської границі».

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>