«Крихітка Цахес» – шедевр романтичної казки-новели

Романтизм як певний тип культури в різних країнах мав свої національні особливості. У Німеччині, роздрібненій більш якна 360 великихі малих суверенних держав – королівств, курфюрсте, рицарських володінь, уся інтелектуальна енергія перейшла в галузь теорії, що знайшло відображення у філософсько-естетичних шуканнях, художній літературі, роботі славнозвісної школи Ієнськихромантиків. Французька революція стала важливим стимулом німецької духовної революції, яка розгорталася наприкінці XVIII – на початку XIX ст. її активними учасниками були німецькі діячі культури, особливо письменники. Це стало основою першого періоду німецького романтизму та надало йому всесвітнього значення.

Німецький романтизм можна умовно поділити на чотири періоди.

Перший періоди 795-1806), пов’язаний з діяльністю Ієнського гуртка, мав назву “універсального романтизму”. Література цього періоду позначена тісним звязком з філософією (Фіхте, Шеллінг).

Другий періоді 1806-1815). В його основі лежить діяльність Гейдельберзького гуртка (1805-1806). Повертається щирий інтерес до народноїтворчості, тому провідною стає народно-фольклорна течія. .

Третій період (1815-1830) називають періодом реставрації. Осередком літературної діяльності стає Берлін. В цей час на передній план виходить гротескно-фантастичний романтизм, найвидатніший його представник ЕрнстТеодор Амадей Гоф-ман (1776-1822). До третього періоду можна віднести і ранню творчість Генріха Гейне.

Четвертий, або пізній період (1830-1848), характеризується – величезним розмаїттям літературних груп, тенденцій та течій. Його найпомітнішою рисою є звернення до сучасних громадсько-політичних проблем і повний відхід від захоплення минулим нації. На цей період припадає творчість Генріха Гейне.

Найповнішим і найяскравішим втіленням поняття “німецька романтична проза” є творчість Ернста Теодора Амадея Гофмана. Його ім’я першим спадає на думку, коли йдеться про романтичного героя, романтичний конфлікт, романтичну іронію тощо. Історія імені Гофмана. В Європі давно існує традиція – додавати до імені немовляти імена визначних предків роду. Батьки Гофмана, називаючи сина, підтримали традиції роду – хлопчик отримав ім’я ЕрнстТеодор Вільгельм. А вже в дорослому віці письменник замінив Вільгельм на Амадей на честь свого улюбленого композитора Амадея Моцарта.

Гофман був людиною палкою, непередбачуваною, пристрасною, як музика Моцарта. Він називав музику “найромантичні-шим зі всіх мистецтв, оскільки їй доступна сфера нескінченного”. Музика, за його словами, “відкриває людині невідоме царство, світ, що не має нічого спільного із зовнішнім, реальним світом, який її оточує”. Тільки у музиці вона розуміє “піднесену пісню дерев, квітів, тварин, каменю і вод”. Музика – це “прамова природи”. З молодих років Гофмана мучила двоїстість людського існування – жадання свободи і краси, польоту в небесні сфери, дива творчості та кохання і водночас прикутість до щоденного, сірого, побутового, матеріального.

Болісною була і неможливість скинути з себе, непривабливу оболонку маленького чоловічка з кострубатим, густим, жорстким волоссям, тонкими губами, гачкуватим носом, тривожним поглядом великих темних очей (таким він себе сам малював, а отже – бачив) і перетворитися на чарівного красеня – принца з казки. Цей розрив, ця неподоланна прірва між бажаним і сущим багато в чому зумовила не лише складність, примхливість людської вдачі Гофмана – мудреця і дивака, найвитонченішого митця з поетичним, ліричним хистом і завсідника винарень, який у веселій чоловічій компанії поводився розкуто і зухвало, сварився з друзями по чарці й потрапляв у різні халепи. Двоїстість, суперечливість людського існування і людської вдачі, які Гофман так болісно відчував, сформували і його розуміння людини, і світобачення, і філософію, основні риси його творчості, художньої манери.

Дещо схожий на художній світ Калло, він все ж особливий. Утворі “Крихітка Цахес…” Гофман стверджує, що світ справді поділяється на митців та філістерів. Філістер – самовдоволена й обмежена людина з вузьким обивательським світоглядом і святенницькою поведінкою. Малюнки до першого видання “Крихітки Цахеса…” виконав сам Гофман. Він визначив і жанрову особливість – казка-новела. Самостійно знайомлячись з текстом твору “Крихітка Цахес…”, визначіть жанрові особливості даного твору, спираючись на власні знання теорії літератури.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>