Микола Вороний Блакитна панна

Блакитна панна

Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу.

Має крилами Весна Запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах…

Сяє усміхом примар

Попелястих, пелехатих.

З-поза хмар,

Попелястих, пелехатих.

Поезія вирізняється специфічним способом римування: римуються перший, другий, п’ятий, сьомий рядки і третій, четвертий, шостий, восьмий. Ось вона вже крізь блакить

Майорить,

Довгождана, нездоланна…

Ось вона — Блакитна Панна!…

Гори, гай, луги, поля —

Їй виспівує: «Осанна!»

Вся земля

Їй виспівує: «Осанна!»

А вона, як мрія сну

Чарівна,

Сяє вродою святою,

Неземною чистотою,

Сміючись на пелюстках,

Променистою росою.

На квітках

Променистою росою.

І уже в душі моїй

В сяйві мрій

В’ються хмелем арабески,

Миготять камеї, фрески,

Гомонять — бринять пісні

І сплітаються в гротески.

Голосні

І сплітаються в гротески.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>