Міркування над романом Пушкіна «Євгеній Онєгін» – Пушкін Олександр

Говорячи про якості якої – небудь людини, визначаючи його характер, оцінюючи як особистість, чомусь завжди згадують про його приналежність до певної національності, говорять, як зараз модно, про національний менталітет. Герої літературних романів – не виключення. А що таке – російська душа? Що містить у собі це поняття? Звичайно, говорячи про героїв роману «Євгеній Онєгін», можна розповідати про любов до рідної природи, згадуючи рядка про зустріч світанку, про довгі прогулянки по лісах і лугам Михайлівського й Тригорського, по берегах Сороти – не даром же поет щедро дарував героям свої улюблені місця. Можна згадати, що «Тетяна вірила преданьям // Простонародної старовини», розповісти про вірність національним традиціям, про чудесний сон Тетяни. Але, напевно, т же саме можна сказати й про інших пушкінських провінційних панянок. Тоді чому ж саме вона – «головна героїня», «улюблена героїня», так ще й «милий ідеал»? Вона навіть по – російському писати не вміла, і те самий, заповітний лист Пушкіну довелося переводити сфранцузского.

Напевно, є в кожного народу свої риси, властиві тільки йому традиції, які не визначаються соціально – економічними етапами розвитку, які не відняти при яких завгодно випробуваннях. Ми бачимо щирість першого почуття Тетяни, її сміливість і рішучість. Ми знаємо, що вона пронесе його в серце через все життя: «Я вас люблю (до чого лукавити?)» Ми віримо її словам і не чекаємо нічого іншого, коли вона згадує про юність:

А мені, Онєгін, пишність ця,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>