Місце Тургенєва в літературі

И. С. Тургенєв був характерним представником класичної російської літературної школи, що завжди ставила перед собою соціальні завдання й відігравала важливу роль у суспільному житті. Письменник по праву пишався своїми «Записками мисливця», видання яких сприяло скасуванню кріпосного права. Його соціально-психологічні романи дуже впливали на російську суспільну думку, тому що письменник, за словами Добролюбова, «швидко вгадував нові потреби, нові ідеї… і у своїх добутках звертав увагу на питання, що стояло на черзі й уже що смутно починала хвилювати суспільство».

Коли починаючі літератори зверталися до Тургенєва за радою, вона ніколи не відкривав професійних секретів своєї майстерності, а абсолютно серйозно говорив: «Ви повинні себе робити, людини із себе робити». Творчості Тургенєва властиві глибокий психологізм, добірність і музикальність мови й стилю; особливо чарівні його жіночі образи, що підкуповують своєю чарівністю. Його ліризм, віра в особистість, людський розум обумовлені тим, що він був особливо тісно пов’язаний зі спадщиною російського й західного романтизму й зложився як письменник в епоху пізнього романтизму 40-х років XIX століття.

У той час переважав особливий тип «ідеаліста», блискуче утвореного й талановитого, активність якого в умовах неможливості практичної й суспільної діяльності обмежувалася палкими мовленнями й жагучою полемікою в кружках, що діяли тоді. Ранні твори Тургенєва «Гамлет Щигровского повіту» і «Щоденник зайвої людини» стали блискучою сатирою на це покоління й на всю епоху 40-х років XIX століття. Однак повести по характері були памфлетами й не містили художньої оцінки епохи. Цей недолік Тургенєв переборов пізніше, у романах «Рудин» і «Батьки й діти», у яких він не тільки показав розвиток історичних епох і зміну типу російського суспільного діяча, але перед читачем своє безсумнівне художнє дарування. Роман «Батьки й діти» одержав визнання у всіх шарах суспільства – від революційно настроєної молоді до урядової верхівки й крайніх реакціонерів. «Батьки й діти» виявилися в центрі літературного й громадського життя 80-х років XIX століття. Запеклі суперечки навколо роману вели не тільки критики. У романі Чернишевського «Що робити?» і романі Достоєвського «Біси» багато схованої і явної полеміки з Тургенєвим. Чернишевський ніяк не міг погодитися з Тургенєвим в оцінці «нової людини», трагічну суперечливість якого так переконливо показав Тургенєв.

Парадокс образа Базарова в тім, що революційність його поглядів і спрага перетворення миру уживаются з позитивістським світоглядом буржуазного вченого-просвітителя. Знаючи про негативне відношення до роману Тургенєва революційної молоді (вік її не перевищував 20-25 років), Чернишевський оспівав «дітей», всупереч гаслу, що перефразувало назву роману Тургенєва – «Ні батьки, ні діти». Достоєвський дав злу карикатуру на Тургенєва, що в «Бісах» фігурує під прізвищем Кармазинів і підлещується перед радикально настроєною революційною молоддю. Степан Трохимович говорить про роман: «У нього Базарів – це якась фіктивна особа, що не існує зовсім».

Сам факт, що «Батьки й діти» викликали такі суперечливі оцінки, говорить про те, що Тургенєв, у романі якого зовсім відсутні елементи соціальної сатири й памфлету, зумів усіх зачепити за живе, користуючись лише методом художнього відтворення. Суть цього методу Тургенєв виразив так: «Художнє відтворення – якщо воно вдалося – злее самої злої сатири». Тип соціально-психологічного роману, створений Тургенєвим, вплинув на суспільне й літературне життя. Його «художні відтворення» були настільки точними, що їм не тільки вірили, але й наслідували.

Письменник по праву говорив про свого героя Базарове: «Образ вийшов до того певний, що негайно вступив у життя й пішов діяти». Журналіст Олексій Суворин так відгукнувся про вплив Тургенєва на сучасне суспільство: «Він створював образи чоловіків і жінок, які залишалися зразками… Він придумував покрій, він придумував душу, і по цих зразках багато росіян одягалися». Однак тут перед нами явна недооцінка творчої сили письменника, тому що неможливо наслідувати тому, що надумано й штучно. Образам Тургенєва наслідували в силу їхньої внутрішньої переконливості. Саме тому романи И. С. Тургенєва продовжують цікавити не тільки дослідників літератури минулого, але й займають гідне місце на книжкових полках сучасних російських читачів.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>