Місто
Хати за руки побралися,
З села не випускають,
Школа посередині, як подоляночка.
Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись,
Як матір на вальс запросив — зніяковіла,
Злякалася, коли руку після танцю відпустив,—
Тепер уже назавжди,
Хоча й музика не переставала.
Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики..
Шнурівки зав’язуючи, у бік міста вклонився,
Через плече не озирнувся.
А позаду мене село горіло,
Заграва на все небо,
Від недопалка мого зайнялося.
Я ж гадав, що це сонце наді мною сходить.
Вірші «Місто» і «Село» пов’язані спільною тематикою: автор пропонує власне бачення сільського та міського побуту, погляди і майбутнє.