Місто Василь Слапчук

Місто

Хати за руки побралися,

З села не випускають,

Школа посередині, як подоляночка.

Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись,

Як матір на вальс запросив — зніяковіла,

Злякалася, коли руку після танцю відпустив,—

Тепер уже назавжди,

Хоча й музика не переставала.

Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики..

Шнурівки зав’язуючи, у бік міста вклонився,

Через плече не озирнувся.

А позаду мене село горіло,

Заграва на все небо,

Від недопалка мого зайнялося.

Я ж гадав, що це сонце наді мною сходить.

Вірші «Місто» і «Село» пов’язані спільною тематикою: автор пропонує власне бачення сільського та міського побуту, погляди і майбутнє.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>