Моє відношення до професора Преображенському – Булгаков Михайло

Професор Преображенський – багатогранна особистість, представник вищої інтелігенції минулого. Зріла людина, що володіє колосальними досвідами, «світило світового рівня» – він дерзнув померяться силами згодом, зневажити законами природи. Його спроби допомогти природі, форсувавши темпи еволюції, зазнали краху. У той час будь – які спроби форсування кінчалися жалюгідно. Він програв природі, що лише зрідка дозволяє людству допомагати собі, а інший раз жорстоко карає людей за них необдумані вчинки

Професор Преображенський страждав через те, що порушив природний хід еволюції організму. Його незвичайне наукове відкриття стає його трагедією. Але саме парадоксальне те, що він мав самі благі наміри й навіть у гірших прогнозах не міг припустити такого негативного результату. «До берегів священним Нила…». Для професора Преображенського, як і для кожного сьогодення вченого, самим священним була й залишається життя. Він не бажав смерті ні Кульці, ні Шарикову. Його єдиною метою була допомога людству – «поліпшення людської породи!».

Почуваючи особисту моральну відповідальність за свою помилку, Преображенський намагається зробити Шарикова хоча б скільки – небудь прийнятним членом суспільства. Фактично, він почав боротьбу з тими недоліками, які сам же «випадково» і прищепив Шарикову. Клеймо пороків, що зовсім недавно висіло на Климі Чугункине, тепер зависло на Шарикове. Шариковщина початку опановувати Кулькою – веселим добродушним псом. Невежественность, невихованість, брутальність, хамство, бандитські похилості, жорстокість, прагнення до вседозволеності – породжувало шариковщину як невідворотне явище

До останньої мінути Преображенський не втрачав надії на те, що із Шарикова ще можна зробити чималої людини. Але все – таки теорія професора терпить крах. Він усвідомив неможливість перевиховання Шарикова, просоченого низинним, хижацьким духом, у законослухняного члена соціуму. Преображенський зрозумів, що безуспішно вдосконалювання особистості, виховання розумної людини, якщо в індивіді від природи закладена негативна натура зі страшними пороками, породженими темними інстинктами. Зрозумів, що даремно жадати від пса з людським серцем дістався, що йому порочним, («самим паршивим із всіх, які існують у природі!») людяності! «Тобто він говорив… Це ще не значить бути людиною». Професора не залишало передчуття майбутніх суспільних катастроф, викликаних до життя темним початком людської сутності

И він виявився прав. Влада темних інстинктів над життям людини дуже велика. Вони спливають під час усіляких соціальних переворотів і катаклізмів. І саме вони одержали імпульс до розвитку після самого дивовижного соціального експерименту – російської революції, що дала вихід всьому обмеженому, грубому, утилітарному, низинному в людській натурі. І на фундаменті цих людських якостей було побудовано відповідне суспільство, плоди якого ми пожинаємо до цих пор

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>