Нелюдськість війни

Твір за оповіданням Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Війна — найжорстокіша річ у світі. Людина, якщо вона справді відчуває себе людиною, частинкою людства, завжди стоятиме проти війни. Багато письменників писали про війну, про її антилюдські закони, про те, що несе із собою війна — кров, смерть, втрату дорогих людей.

Один із таких письменників — німець Генріх Белль з Кельна. Його твори антивоєнної спрямованості перекладено 48 мовами світу. У коротенькому оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» письменник відобразив війну очима пораненого солдата — учорашнього гімназиста. Його, пораненого, привозять до гімназії, названої ім’ям кайзера Вільгельма, де він навчався всього за три місяці до цього.

Жах у тому, що мирне життя так далеко від нього, що він вже майже забув, яким воно було, він насилу згадує предмети, які колись його оточували. Поранений, весь поринувши у марення, довго не може зрозуміти, де він знаходиться, хоча мозок постійно чіпляється за знайоме шкільне приладдя, малюнки і картини на стінах, скульптурні зображення видатних діячів історії і культури. Під час війни не потрібні ні мистецтво, ні філософія — тому більшість знайомих предметів зняли, поставили до стіни.

Поранений юнак тільки тоді із жахом розуміє, що він саме у своїй школі, коли бачить у малювальному залі на дошці той рядок, який учитель наказував йому писати різними шрифтами: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Нелюдськість обставин війни, її страшна сутність — у тому, що сталося з колишнім школярем. Він залишився без рук, тож ті слова, що написані на дошці, були останніми, які він зміг написати сам. Новела Г. Белля є автобіографічною. Белль описав свою гімназію, в якій навчався. Вже тоді, штудіюючи «Майн кампф» Гітлера, діти розуміли, що їх навчають «не для життя, а для смерті».

Історія, яку розповів Белль, — лише одна дуже виразна сторінка про війну. Але, прочитавши її, думаєш про те, що краще було б, якби у житті не було війни і не було хлопчиків зі скаліченим життям. Це оповідання породжує ненависть до війни і бажання, щоб життя було мирним, у класах були парти і дошки, стояли погруддя відомих письменників і філософів. І щоб чиясь дитяча рука виводила різними шрифтами: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>