Образ Богдана Хмельницького в художній літературі

Українська земля має багато славетних імен. Серед них Богдан Хмельницький — одна з найяскравіших зірок української історії. Він був одним з найосвіченіших людей свого часу, гнучким дипломатом і видатним військовим стратегом. Авторитет він здобув і своїм розумом, і хоробрістю на полі бою. Вражені масштабами політичної, військової і дипломатичної діяльності гетьмана Хмельницького, сучасники порівнювали його з уславленим полководцем Ганібалом, італійським політичним мислителем Макіавеллі.

Постать грізна і трагічна. Уславлена і проклята. До неї зверталися безіменні автори народних пісень. До образу цього видатного політичного діяча і полководця, який листувався з Кромвелем і іншими видатними особистостями тої епохи, звертались не раз українські письменники. Неоднозначною була оцінка його діяльності в історичній та художній літературі. Так, наприклад, Т. Шевченко сказав про нього: «Якби ти на світ не родивсь», а у драмі М. Старицького «Богдан Хмельницький» гетьман — патріот, якого «гризе нудьга, що повстає з усіх усюд недоля». У романі П. Загребельного «Я, Богдан» перед нами постає не святий, не пророк, не полководець від народження, а звичайна людина зі своїми сумнівами, ваганнями, чи зрозуміють його нащадки, чи сучасники поцінують і зможуть зберегти те, що він зробив для України. У серці Богдана «вмістилася вся Україна», як каже Загребельний. І роман Ліни Костенко «Маруся Чурай» теж малює нам Хмельницького як порядну і мудру людину, яка забороняє суддям вбивати Марусю, а разом з нею і пісню, і голос народу. У романі Н. Рибака «Переяславська Рада» гетьман Хмельницький виступає як державний діяч, що дбає про добробут своєї країни, про те, щоб українську землю не грабували турки і татари, шведи і німці, щоб польська шляхта не забрала у народу найсвятіше — його православну віру і українську мову.

Його (Богданове) властолюбство, як казав французький письменник Проспер Меріме, походило від патріотизму. Він же казав: «Небагато знаходимо таких абсолютних правителів, і жоден так уважно не дотримувався звичаїв свого краю». Саме це і робить постать Богдана Хмельницького такою неоднозначною, такою величною. Коли буваєш у Києві, довго стоїш перед величним пам’ятником Богданові, розумієш, що він поклав життя за незалежність України, і думаєш, як би був радий славетний гетьман, коли б нарешті побачив свою батьківщину незалежною.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>