Оповідання про мого друга (опис)

Усім відома прислів’я: «Друг пізнається в лиху». Я чув її багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. У мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худий підліток з короткою стрижкою. Примітні в нього тільки ока: вони дуже незвичайні, як у кішки мигдалеподібні й зелені кольори. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, що він хитрувато прищулюється, начебто хоче пожартувати або поставити незвичайне питання, щоб усе зрозуміти й довідатися. Олег – завзятий шахіст. У нього також є третій дорослий розряд по плаванню, але він не любить про це нагадувати. Тільки зрідка користується цим умінням: іноді сперечається із хлопцями, хто першим допливе до іншого берега ставка, або скаже, що довше всіх просидить під водою. І як звичайно перемагає! Але це не головне в його характері

Торік ми разом побігли купатися до ріки. Я погано плаваю, але ніколи в цьому не визнавався нікому. Олег запропонував плисти до іншого берега ріки. Ми поплили, а я чомусь злякався й почав мовчачи тонути. Олег побачив це й швидко витягнув мене. Він урятував мене, і після цього ми сильней здружилися. Потім він навчив мене плавати, як треба, і грати в шахи. Якщо я відстаю в навчанні, або чого-небудь не розумію, Олег завжди допомагає мені. У вільний час ми із другом любимо пограти у футбол або хокей, почитати цікаву книгу, обмінятися думками про цікавий фільм, або пограти в шахи. Він не дуже любить комп’ютерні ігри, якими я захоплююся. Але це не заважає нашій дружбі. Друзі пізнаються вбеде.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>