Патріотичні мотиви в лірику Лермонтова – Лермонтов Михайло

М. Ю. Лермонтов жагуче й натхненно любив свою батьківщину, свій самобутній народ, природу Росії – Матінки. Любити вітчизну в поданнях поета – громадянина значило ненавидіти ті, хто тримав народ у ланцюгах рабства, боротися за його волю й щастя. Поетові гірко усвідомлювати, що Росія – «країна рабів», покірно несучих гне брехливої, байдужої знаті. Лермонтов мав сміливість висловлювати все, що думав про неї. У день загибелі Пушкіна він уперше заявив про себе. І перше, що він сказав їм:

Волі, Генія й Слави кати!

Він загрожував їм народною розправою, і вказував на їхній зв’язок з імператорським троном. Скільки сміливості й щирій любові до батьківщини було треба, щоб відкрито затаврувати вбивць «чудового генія».

Любов до Росії, непідроблена гордість за свій народ відчувається у вірші «Бородіно», де поет показує російських богатирів, які піднялися на захист Росії. В образі героя твору Лермонтов зобразив своє подання про кращі якості людини з народу. Його воїн – артилерист – патріот, повний суворої рішучості перемогти й, якщо буде потрібно, віддати життя за волю Батьківщини. Скільки простоти й твердості в рядках вірша:

Уж ми підемо ломити стіною,

Уж постоїмо ми головою

За батьківщину свою!..

Ореолом високого патріотизму й героїзму оточений образ полковника, у вуста якого вкладені слова:

Не Москва ль за нами?

Умремте ж під Москвою…

Скільки задушевності й ніжності у вірші «Батьківщина»:

…степів холодне молчанье,

Лісів безжиттєвих колыханье,

Розливи рік… подібні до морів, –

Все це близько й дорого поетові. От де з’явилася, за словами Добролюбова, свята й розумна любов котечеству.

Лермонтову, як патріотові, далеко не байдужна доля покоління, що, як здавалося поетові, приречено пройти по життю, не залишивши сліду в історії. Поет обурюється тим, що в молодого утвореного дворянства «шлях без мети», що його не цікавить ні наука, ні мистецтво й що:

Перед небезпекою ганебно легкодухі,

И перед властию – знехтувані раби

И це був подвиг, може бути, труднейший, ніж готовність в ім’я батьківщини й волі загинути на ешафоті

И все, що створено за 13 років творчості – це подвиг в ім’я волі й батьківщини. І полягає він не тільки в прославлянні бородінської перемоги, у рядках «Люблю вітчизну я…» або у вірші «Мцыри», але й про ті твори, де не говориться прямо ні про Батьківщину, ні про Волю, але про долю покоління, про призначення поета, про самотнього в’язня, про безглузде кровопролиття, про вигнання, про порожнечу життя…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>