Повний зміст Непротивленець Макар Жеребцов Шукшин У. М

Весь тиждень Макар Жеребцов ходив по будинках і докладно, въедливо вчив людей добру й терпінню. Учив жити – – – і по можливості весело, але розсудливо, з "розумінням багатомільйонного народу".Він розносив односільчанам листа. Роботу свою цінував, не соромився, що він, здоровий, п’ятдесятилітній, носить листи й газетки. Так пенсію старим.Крокував по вулиці – – – і спокійний, зосереджений.Його окликали: – – – і Макар, немає? – – – і Ти ж бачиш – – – і мимо йду, виходить, немає. – – – і Чого ж млість – те? Пора вуж. Чорти окаянні.І Макар підходив до пряслу, вішав свою сумку на кілочок, закурював. – – – і Скільки в нас, у СРСР, народу?Баба не знала. – – – і Диявол їх знає, скільки? Багато мабуть. – – – і Багато. – – – і Макар теж точно не знав, скільки. – – – і Й усім треба видати пенсію… – – – і Чого ж усім – те? Всі – – – і зарплату одержують. – – – і Ну, я неправильно виразився. Хто заслужив. Так? – – – і Ну? Чого ти знову? – – – і Спокійно. Тобі держава затримала пенсію на один день, і ти вже починаєш піднімати голос. Сама злишся, і на тебе теж дивитися нудно. А в держави таких, як ти, – – – і мільйони. Запитується, совість – те у вас є або немає? Ви що, не можете потерпіти день – інший? Ви ввійдіть теж в ихнее – те положення.Баби ображалися. Старі посилали Макара… далі.Макар ішов далі. – – – і Семен, їздив до сина – те? – і Їздив… – – – і Ну, як? – – – і Ніяк. Як пив, так і п’є. З роботи знову прогнали, свистуна. – – – і Ну, ти, звичайно, шулікою на нього. Такий – сякой – Разэдакый! – – – і А як же мені з ним? Петя, синок, угамуй з пиятикою? – – – і Так де там! Ти й слів – те таких не знаєш. Ти звик мовою – те, як голоблею, ломити… Самого, дурня, з малого років поліном учили, ти думаєш, і завжди так треба. Тепер зовсім інше життя… – – – і Раніше так пили, як він заливається? Інше життя… – – – і А ти ввійди в його положення. Він – – – і молодий, дорвався до вільного життя, деньжаты з’явилися… Адже отут яку силу волі треба мати, щоб стриматися? Кониную. З іншого боку, його туга гризе – – – і відірвався від рідного дому. Ти геть у місто – те на тиждень виїдеш, і то тебе додому вабить, а він скільки вуж років там. Він мабуть сходить у кіно, по^ – дивиться про село – – – і й піде вип’є. Це ж усе розуміти треба. – – – і Ти, лобур, тільки міркувати вмієш. А торкнися самого, не так би запік. Ходиш по селу, пустозвонишь… Пустодзвін. Чого ти лізеш не у свою справу? – – – і Я вас учу, дурнів. Ти приехай до нього, до Петьке – Те, так сядь випий з ним… – – – і В тебе прямий не голова, а сільрада. – – – і Так. Випий. А потім до нього потихеньку в душу: сокра – тись, синок, скоротися, милий. Адже ми все п’ємо по празд – никам… Праздничек підійшов – – – і випий, пройшов праздни – чек – і пора на роботу, а не похмелятися. Та – Ак. А як же? Поговорити треба, переконати людини. Так не матірним словом, а ласкавим, ласкавим, воно, дивишся, скоріше дійде. – – – і Його треба поліном по голові, а не ласкавим словом. – – – і В – Від. Я й говорю: барани. Рога на чолі виросли – – – і й задоволені: буцатися можна. А ти ж людина, тобі розум даден, слово дохідливе… – – – і Йди ти!.. – – – і Эх ви.Макар крокував далі, і серце його ссала, солодко прику – сывая, жирна, м’яка змія, яка ссе серце всіх оскор – бленных проповідників.Іноді справа доходила до ляпасів.В Івана Соломина дружина Настя народила сина. Іван заспо – рил з Настею – – – і як назвати немовляти. Іван хотів Іваном: Іван Іванович Соломин. Настя хотіла, щоб був Валерик. Чоловіки серйозно посварилися. І в це – той самий час Макар приніс їм лист від сестри Настиной, що жила із чоловіком у Магадані й писала в листах, що живуть вони дуже добре, що в них у будинку тільки однієї живої води ні, а так усе є, "але, самі розумієте, – – – і в концервах, тому що клімат тут суворий".Макар подивився червону безіменну грудочку, по – здравил батьків… І ті, звичайно, схопилися перед ним – – – і кожного своє доводити. – – – і Іван!.. Іванов – Те нині залишилося – – – і ти да Ваня – Дурка – Чок у казці. Умру – – – і не дам Ванькой назвати! Сам як Ваня – Дурачок… – і Сама ти дурка! Счас у цій справі назад повернули, до ст – рому. Подивися в містах…Макар весь дібрався, нагромадився – – – і зачув видобуток. – – – і Спокійно, Іван, – – – і сказав він хазяїнові. – – – і Не обзивайся. Навіть якщо вона тобі законна дружина, однаково ти її не маєш права дурити. Вона тобі – – – і " Ваня – Дурачок", допус – тім, а ти їй – – – і "нетяма мій" або ще як – небудь. Ласкаво. Їй совісно стане, вона замовчить. А не замовчить – – – і сам замовчи. Скріпися й мовчи. – – – і Йди звідси, миротворець! – – – і Й мене не треба посилати. Навіщо мене посилати? Ти мене послухай, постарайся спе

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>