Повний зміст Скандинавські міфи Фольклор 1/8

Молодша Эддавсемогущий господь спочатку створив небо й землю, і все, що до них ставиться, а останніми він створив двох чоловік, Адама й Еву, від яких пішли всі народи. І помножилося їхнє потомство й розселилося по всьому світлу. Але із часом виникло в людях відмінність. Деякі серед них були гарн і праведні, але набагато більше було таких, які схилилися до мирських страстей і знехтували слово бога. І тому бог затопив у морі, що розлилося, увесь світ і все живе, що було у світі, крім тих, хто врятувався з Ниємо в ковчегу. Після Ноева потопу залишилися в живих вісім чоловік, і від них відбуваються всі народи. І трапилося також, як і колись: коштувало лише помножитися роду людському й заселити увесь світ, як багато з людей з жадібністю кинулися до багатства й почестей і забули шанувати бога. І дійшло до того, що люди ці не захотіли вимовляти божого ім’я. І хто б зміг тоді повідати їхнім синам про чудеса, що творяться богом? Зрештою вони забули ім’я бога, і в цілому світі не знайшло б людини, хоч що – небудь разумевшего про свого творця. Але нітрохи не менше, ніж колись, наділяв їхній бог земними дарунками, багатством і щастям, у яких бідували вони на землі. Наділив він їх і розумом, щоб вони могли розпізнати все, що є на землі, і всі зримі частини землі й повітря.Люди міркували й дивувалися тому, що земля, і звірі, і птаха, маючи багато в чому одне єство, все – таки так по – різному поводяться. Одне єство було в тім, що якщо копати землю на високих гірських вершинах, там заб’є вода, і потрібно там рити до води не довше, ніж у глибоких долинах. Так само й звірі й птахи: у голові й у лабетах у них кров тече на однаковій глибині. Інша властивість землі в тім, що щороку ростуть із її трава й квіти, і в той же рік все це никне й в’яне. Так само й у звірів і птахів: і в них ростуть вовна й пір’я й щороку випадають. От третя властивість землі: коли вона порита й скопана, трава росте в самому верхньому шарі ґрунту. Люди думали, що скелі й камені – це зуби й кістки живих істот. І по всьому цьомуе вони розсудили, що земля живаючи й некиим образом наділена життям, і вони думали, що вона дуже стара роками й могутня у своєму єстві. Вона харчувала все живе й заволодівала всіма померлими. Тому вони дали їй ім’я й зводили до неї свій рід.І довідалися люди від своїх предків, що вже багато сотень років земля, сонце й небесні світила такі ж, але шляхи в небесних світил неоднакові: в один шлях длиннее, ніж в інших. І багато чого в цьому роді заронило в них підозра, що є хтось, керуючий небесними світилами, розміряючи по своїй волі їхнього шляху. І думали, що, вірно, він має велику владу й могутністю. І люди вірили, що це він править стихіями й він існував ще до того, як з’явилися небесні світила. І бачили вони, що якщо він направляє хід небесних світил, те, вірно, йому підкоряються сонячне світло, і небесна роса, і плоди земні, які від них народяться, і вітри, а виходить, і морські бури. Вони не відали, де його державу, але вірили, що йому підкоряється все, що не є на землі й у повітрі: небо й небесні світила, море й вітри. І щоб розповісти про всім цьому й зберегти в пам’яті, вони самі придумали всьому імена. І ця віра перетерпіла чимало змін, тому що народи ділилися й розходилися їхні мови. Але вони розуміли всі земним разуменьем, тому що їм не була дана духовна мудрість. Тому вони думали, що все зроблено з якоїсь речовини.Увесь світ розділявся на три частини. Частина, що лежить на півдні, простираючись і заходу й до Середземного моря, зветься Африкою. На півдні Африки пекуче, і все спалено сонцем. Інша частина лежить на заході й тягнеться до півночі й до океану, вона зветься Європою або Энеей. На півночі цієї частини так холодно, що там не росте трава й не можна там жити. З півночі на схід і до самого півдня тягнеться частина, називана Азією. У цій частині миру все красиво й пишно, там володіння земних плодів, золото й дорогоцінні камені. Там перебуває й середина землі. І тому, що сама земля там у всім прекрасніше й краще, люди, її що населяють, теж виділяються всіма даруваннями: мудрістю й силою, красотою й усілякими знаннями.Поблизу середини землі був побудований град, що здобув величну славу. Він називався тоді Троя, а тепер Країна Турков. Цей град був багато більше, ніж інші, і побудований з усім мистецтвом і пишністю, які були тоді доступні. Було там дванадцять держав, і був один верховний правитель. У кожну державу входило чимало великих земель. У місті було дванадцять правителів. Ці правителі всіма властивим людям якостями перевершували інших людей, коли – або жили на землі.Одного ко

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>