Повний зміст Старий пацюк (Опальні розповіді) Зощенко М. М

Передплата на аероплан ішла успішно.Один з конторників, старий повітряний спец, що двічі піднімався на ковбасі, добровільно ходив по всіх відділах і агітував: – – – і Товариші, – – – і говорив спец, – – – і наступає нова ера.. . Кожна установа буде мати повітряне пересування в особі аероплана.. . Ну й цього. .. підписуйтеся…Службовці підписувалися охоче. Ніхто не сперечався зі спецом. Тільки в одній канцелярії, у рахунковому відділі, спецові довелося зштовхнутися із завзятою людиною. Ця завзята людина була рахівник Тетерькин.Рахівник Тетерькин іронічно посміхнувся й запитав спеца: – – – і На аероплан? Гм… А який же це буде аероплан? Як же я так – – – і здорово живеш – – – і кину на нього гроші? Я, батенька, – – – і старий пацюк. – – – і Дозвольте, кип’ятився спец, – – – і аероплан. Ну, звичайний аероплан… – – – і Звичайний, – – – і гірко посміхнувся Тетерькин. – – – і А, може, він, тово, неміцний буде? Може, на ньому полетиш, а його вітром шибанет, і пропали грошика? Як же я так, сдуру, ухлопаю на нього гроші?.. Я дружині швейну машину купував, так я, майте на увазі, кожне коліща обмацав… А отут як же? Може, у ньому пропелер не тово, не крутится? А? – – – і Дозвольте, – – – і репетував спец, – – – і державний завод будувати буде! Завод! .. Завод! .. – – – і Завод, – – – і іронізував Тетерькин. – – – і Що ж що завод? Я хоч на ковбасі й не піднімався, але я, батенька, старий пацюк, знаю. Інший завод грошика візьме, а користі немає… Так ви не машите на мене руками. Я заплачу. Мені не шкода заплатити… Я заради справедливості говорю. А заплатити… Извольте. От я можу навіть за Михрютина заплатити – – – і у відпустці він. . . Будь ласка.Тетерьки вийняв гаманець, відрахував за курсом рубль золотом за себе й четвертак за Михрютина, розписався, знову перерахував гроші й подав спецові. – – – і Нате… Тільки умова, батенька: я сам на завод піду. Все – таки своє око алмаз, а чужий – – – і скельце.Тетерькин довго ще бубонив собі під ніс, потім прийнявся за рахівницю. Але працювати від хвилювання не міг.Два місяці після того він не міг працювати. Він, як тінь, ходив за спецом, підстерігав його в коридорах, цікавився, як іде підписка, хто скільки дав і де будуть будувати аероплан.Коли гроші були зібрані й аероплан замовлений, рахівник Тетерькин, похмуро посміюючись, пішов на завод. – – – і Ну як, братики? – – – ізапитав він робітників. – – – і Йде справа? – – – і А вам що? – – – і запитав інженер. – – – і Як що? – – – і зачудувався Тетерькин. – – – і Я ухлопал гроші на аероплан, а він запитує… Отут батенька, аероплан у вас будується для установи… Мені подивитися потрібно.Тетерькин довго ходив по залі, розглядав матеріал, пробував його навіть зубами й качав головон. – – – і Ви вуж того, братики, – – – і говорив він робітником, – – – і міцний будуйте… Я – – – і старий пацюк, знаю вас.. Всі ви шахраї. Зробите, а потім чого – небудь цього… пропелер не буде крутиться… Уже будь ласка, я, так сказати,, матеріально зацікавлений.Тетерькин обійшов ще раз приміщення, пообіцяв зайти й пішов.Ходив він після того на завод щодня. Іноді встигав забігти два рази. Він сперечався, лаявся. Змушував міняти матеріал і іноді розглядав креслення в кабінеті інженера. – – – і Послухайте, – – – і сказав раз інженер, мучачись своєю делікатністю, – – – і ви вуж, будь ласка, як би сказати… Ми зробимо, не турбуйтеся… Не ходите зрячи… інакше – ми повинні відмовитися від замовлення. Ви, як представник, самі розумієте… – – – і Дозвольте, – – – і сказав Тетерькин, – – – і який же я представник? Видумали теж. Я приватна людина. Ухлопал свої грошики на аероплан… – – – і А, – – – і закричав інженер, – – – і не представник! А скільки, чорт роздери, ви ухлопали? – – – і Скільки?.. Так рубль золотом я ухлопал. – – – і Як рубль? – – – ізлякався інженер, – – – ірубль?Інженер відкрив стіл і кинув Тетерькину гроші. – – – і Нате, чорт роздери вас, нате…Тетерькин знизав плечима. – – – і Як вам завгодно. Не хочете – – – і не треба. Я не наполягаю. Я и в іншому місці замовлю. Я – – – істарий пацюк.Тетерькин перерахував гроші, сховав у кишеню й пішов. Потім повернувся. – – – і Ще за Михрютина… – – – і сказав Тетерькин. – – – і За Михрютина?.. – – – і – дико закричав інженер. – – – і За Михрютина, старий пацюк?!Тетерькин злякано прикрив двері й квапливо пішов до виходу. – – – і Пропали грошика, – – – і шепотів Тетерькин. – – – і Четвертак замотав, пройдисвіт… А ще інженер…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>