Повний зміст У ресторані Аверченко А. Т

– Фокуси! Це чаклунство! – почув я фразу за сусіднім столиком.

Вимовила її похмура людина із чорними обмоклими вусами й скляним здивованим поглядом. Чорні мокрі вуси, волосся, сползшие ледве не на брові, і скляний погляд непоколебимо доводили, що власник перерахованих скарбів був дурень. Був дурень у прямому і ясному змісті цього слова. Один з його співрозмовників налив собі пива, потер руки й сказав: – Не більш як спритність і моторність рук. – Це чаклунство! – уперто стояв на своєму чорний, обсмоктуючи свій вус. Людина, що стояла за моторність рук, сатирично подивився на третього з компанії й викликнула: – Добре! Що тут немає чаклунства, хочете, я доведу? Чорний похмуро посміхнувся. – Так хіба ви, як його… жи – так – тор! – Імовірно, якщо я це говорю! Ну, хочете, я пропоную парі на сто рублів, що відріжу в п’ять мінут всі ваші ґудзики й пришию їх? Чорний посмикав для чогось жилетний ґудзик і сказав: – За п’ять мінут? Відрізати й пришити? Це незбагненно! – Цілком збагненно! Ну, іде – сто рублів? – Ні, це багато! У мене є тільки п’ять. – Так адже мені однаково… Можна менше – хочете три пляшки пива? Чорний отруйно підморгнув. – Так адже програєте? – Хто, я? Побачимо!.. Він простягнув руку, потис худі пальці чорної людини, а третій з компанії розвів руки. – Ну, дивитеся на годинники й стежите, щоб не було більше п’яти мінут! Всі ми були заінтриговані, і навіть сонний лакей, якого послали за тарілкою й гострим ножем, розстався зі своїм заціпенілим видом. – Раз, два, три! Починаю! Людина, що оголосила себе фокусником, взяв ніж, поставив тарілку, зрізав у неї всі жилетні ґудзики. – На піджаці теж є? – Як же! Позаду, на рукавах, біля кишень. Ґудзика зі стукотом сипалися в тарілку. – У мене й на штанях є! – корчити від сміху, говорив чорний. – И на черевиках! – Добре, добре! Що ж, я хочу у вас замотати який – небудь ґудзик?.. Не турбуйтеся, усе буде відрізано! Тому що верхнє плаття втратилося стримуючого елемента, то з’явилася можливість перейти на нижнє. Коли обсипалися останні ґудзики на штанях, чорний зловтішно поклав ноги на стіл. – На черевиках по вісьмох ґудзиків. Подивимося, як це ви встигнете пришити їх назад? Фокусник, уже не відповідаючи, гарячково працював своїм ножем. Незабаром він витер мокре чоло й, поставивши на стіл тарілку, на якій, подібно невідомим ягодам, лежали різнобарвні ґудзики й запонки, проворчал: – Готово, всі! Лакей захоплено сплеснув руками: – 82 штуки. Спритно! Тепер піди принеси мені голку й ниток! – скомандував фокусник. – Жваво, ну! Собутыльник їх помахав у повітрі годинниками й зненацька захлопнув кришку. – Пізно! Є! П’ять мінут пройшло. Ви програли. Той, до кого це ставилося, з досадою кинув ніж. – Чорт мене візьми! Програв!. Ну, нема чого робити. Людина! принеси за мій рахунок цим панам три пляшки пива й, до речі, скажи, скільки з мене треба? Чорна людина сполотніла. – Куди ж ви? Фокусник позіхнув. – На бічну… Спати хочеться, як собаці. Намаешься за день… – А ґудзика… пришити? – Що? Чого ж я їх буду пришивати, якщо програв… Не встиг, моя провина. Програш поставлений… Всіх благ, добродії! Чорна людина умоляюще потягнувся руками за що йде, і при цьому русі всі його одягу впали, як шкарлупа з курчати, що вилупилося. Він соромливо підтяг назад штани й з жахом заморгав очами. – Гос – по – ди! Що ж тепер буде? Що з ним було, я не знаю. Я вийшов разом із третім з компанії, що, імовірно, покинув людини без ґудзиків. Не будучи знайомі, ми стали на розі вулиці друг проти друга й довго без слів реготали

Додав:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>