Повний зміст У юрбі Сологуб Ф. К. 1/2

Федір Сологубв юрбі

I

Древнє й славне місто Мстиславль справляв семисотліття від дня своєї підстави.Це було місто богатый, – промисловий і торговельний. У ньому самому й у його околицях понастроєно було багато фабрик і заводів, з яких інші славилися на всю Росію. Населення швидко зростало, особливо в останні роки, і досягло значної цифри. Стояло багато війська. Багато жило робітників, торговців і чиновників, студентів і літераторів.Думці вирішили святкувати на славу день підстави міста. Запросили влади, покликали Париж і Лондон, а також Чухлому й Медынь, і ще деякі міста, але з дуже строгим вибором. – Знаєте, щоб не лізли всякі, – пояснював міський голова, парубок купецького походження в європейського утворення, відомий тонкою галантністю свого обходження.Потім якось згадали, що треба ж покликати також Москву й Відень. І цим двом містам послали запрошення, але коли вже залишалося до свята всього тільки два тижні.Літератори й студенти дорікали голову в такій недоречній безпам’ятності. Голова зніяковіло виправдувався: – Захлопотался. Зовсім з розуму геть. Так багато справи, – ви не повірите. Рідко й будинку ночую: усе комісія за комісією.Москва не образилася, – свої, мол, люди, сочтемся, – і поспішила надіслати депутацію з адресою. Весела ж Відень обмежилася листівкою з поздоровленням. Листівка була художньо розмальована: голий хлопчик у циліндрі сидів верхи на бочку й тримав у піднятій руці келих з пивом. Пиво пишно пінилося, хлопчик весело й плутовато посміхався. Він був круглолиці й рум’яний, і члени міської управи знайшли, що посмішка його цілком пристойна торжеству, – весела, добронемецкая. І весь малюнок знайшли дуже сильним. Тільки не зовсім згодні були у визначенні його стилю;одні говорили: "модерн", інші "рококо".У місті небрукованому, курному, брудному й темному – у місті, де було багато вуличних кепських хлопчиськ і мало шкіл, – у місті, де бідні жінки, траплялося, родили на вулицях, – у місті, де ламали старі стіни знаменитої в історії міцності, щоб добути цегли на будівлю нових будинків, – у місті, де по ночах на людних вулицях бушували хулігани, а на окраїнах безперешкодно обкрадалися житла обивателів під голосні звуки тріскачок у руках дрімотних нічних сторожів, " – у цьому напівдикому місті для що з’їхалися отовсюду почесних гостей і влади влаштовувалися торжества й бенкети, нікому не потрібні, і щедро витрачали на цю порожню й дурну витівку гроші, яких не вистачало на школи й лікарні.І для простого народу, – не можна ж і без нього обійтися, – готувалися звеселяння на міському вигоні, у місцевості, іменованої чомусь Опалихой. Будувалися балагани, – один для народної драми, іншої для феєрії, третій для цирку, – ставилися американські гори, гойдалка, щогли для лазания на приз. Скоморошьему дідові купили нову бороду, кудельну, і обійшлася вона місту дорожче шовкової, – вуж дуже художньо зроблений.Для роздачі народу виготовили подарунки. Припускали давати кожному кружку з міським гербом і вузлик: хустка з видом Мстиславля, і в ньому пряники так горіхи. І таких кухлів так хусток із пряниками й горіхами наготували багато тисяч. Заготовляли завчасно, – а тому пряники стали до дня свята черстві, а горіхи – гнилі.За тиждень до дня, призначеного для народного свята, на Опалихе поставили столи, і пивні буфети, і дві естради, – платну для публіки й іншу для почесних запрошених.Між буфетами залишили вузькі проходи, щоб за подарунками до столів підходили по черзі й по одній людині. Так придумав голова, для вящего порядку. Він був розумний і розважливий парубок.Напередодні свята привезли подарунки, склали їх у сарай і замкнули.Народ, зачувши про звеселяння й про подарунки, юрбами йшов з усіх боків до древнього й славного міста Мстиславлю, хрестячись видали на золоті маківки його численних церков. Говорили, що подарунки – те подарунками, а що, крім того, будуть ще на Опалихе бити фонтани з горілки й пити горілки можна буде скільки хочеш. – Хоч опейся.Багато хто приходили издалеча. І заздалегідь. Уже напередодні свята на міських вулицях шлялося багато далеких прибульців. Найбільше було селян, багато було й фабричних робітників. Минулого й міщани із сусідніх міст. Приходили, а хто й приїжджав.І от уже кілька днів тривало святкування в місті. Віяли прапори на будинках, висіли гірлянди із зелені. Служились молебню. Зробили парад військам. Потім огляд пожежній команді. На торговельній площі був базар, веселий і гучний.Наїхало багато знатних відвідувачів, своїх і закордонних, осіб чиновных і сановних, і багато цікавих туристів. Мі

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>