Профілактика совісті (за творчістю Е. Дударя)

Назва цього твору – це назва однієї зі збірок сатири і гумору Євгена Дударя. Ця влучна фраза, як мені здається, могла б бути своєрідним девізом до всієї творчості письменника. А творчість його надзвичайно різноманітна. Євген Дудар – не тільки письменник-гуморист, а й артист гумористичного жанру, тобто він є і виконавцем своїх творів. Погодьтесь, таких митців україїнській літератури мало. Він лауреат багатьох премій, член Спілки письмена України, але краще, ніж усі нагороди, його творчість говорить сама за себе. Важко сказати, в якому жанрі працює сатирик. Так, це гумористична, сатирична проза та її усне сценічне виконання…. До речі, Євген Дудар є учасником багатьох радіо – й телепередач, але, на жаль, знайти ці записи не так просто. Твори автора не обмежується якоюсь однієї темою – політикою, приватним життям людей, побутом, культурою. Усе, що відбувається в світі, в суспільстві знаходить своє відображення у творах Дударя.

Чудово, що, маючи власний погляд, власний голос, сатирик не «тиражує себе», як це часто буває з гумористами: кожен його твір здається новим, свіжим оригінальним. І – глибоко життєвим. Варто повчитись у цієї людини висловлення своїх думок, скільки самому способу мислення й світосприйнятті.

Насправді писати про один чи кілька окремих творів Є. Дударя важко, бо і усі разом складають неповторну картину світу – світу такого, як він є, але непередбачуваного по-своєму, під неочікуваним кутом зору. Власне, навіть самі назви говорять нам багато: «Єрундити і єрундиції», «Какось не такось», «Профілакг совісті», «Не вчіть яблуню родити яблука», «Україно моя, Україно»… Це великий талант, як на мене, говорити не просто влучно, але й стисло, лаконічно, без зайвого. Дібрати такі слова і ситуації, які через дрібне вкажуть на велике, а то й нескінченне. Окрема частина діяльності Євгена Дударя – телевізійні та радіовиступи зі своїми творами. Шкода, що майже нема можливості ознайомитись із ними. Іменно, ці передачі зберігаються десь в архівах, але ж хіба їх знайдеш, дістанеш просто…

Але є й приємне – твори письменника доступні читачам. І не просто достуні, а й подобаються їм. А ще – афоризми Євгена Дударя. Влучні, нові, оригінальні, глибокі за змістом і безмежно дотепні за формою. Насправді, майже будь-який текст письменника можна, як кажуть, розлащити на афоризми, бо такий стиль. Фактично, автор передує своїм же словам: «Коли у гумориста нема почуття гумору – це не страх! Страшніше, коли нема почуття міри».

Коли читаєш твори Євгена Дударя, дуже хочеться десь поблизу мати записничок, аби занотувати блискучі думки і спостереження письменника, афористичні його висловлювання. От наприклад: «Не кожен, від кого : ладаном, святий». «По безсмертних не плачуть». «Прометей був у багато зручнішому становищі, ніж українець. Йому клював печінку лише один орел». «Не Івлить безсилого безсилий». «Сполохані орли злітають у небо, сполохані жаби стрибають у болото». «Усмішка – повітря, яким душа дихає». І найулюбленіший мій афоризм Є. Дударя: «Для того, щоб сміх перевернув, точкою опори має бути власне серце».

Навряд чи своєю метою митець має оце «перевернути світ», ця метафора скоріш має сприйматись як бажання скорегувати, змінити на краще, виправити, завести ту саму «профілактику совісті»… За текстами Євгена Дударя відчувається гаряче серце митця, яке дає змогу його творам впливати і виховувати і, звісно, дивувати, причаровувати дотепністю й глибиною.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>