Родина Болконских і Курагиных у романі – епопеї Товстого «Війна й мир» – Толстої Лев

Толстой у своєму романі широко застосовує прийом антитези, або протиставлення. Самі явні антитези: добро й зло, війна й мир, які організують весь роман. Інші антитези: «правильно – неправильно», «помилкове – щире» і ін. За принципом антитези описує Л. Н. Толстой і родини Болконских і Курагиных.

Головною рисою родини Болконских можна назвати прагнення додержуватися законів розуму. Нікому з них, крім, мабуть, князівни Марьи, не властиво відкритий прояв своїх почуттів. В образі глави родини, старого князя Миколи Андрійовича Болконского, втілені кращі риси стародавнього російського дворянства. Він – представник древнього аристократичного прізвища, у його характері вигадливо сполучаються вдачі владного вельможі, перед яким всі домашні тріпотять, починаючи від слуг і закінчуючи власною дочкою, аристократа, що пишається своєму довгому родоводу, риси людини великого розуму й простих звичок. У часи, коли від жінок ніхто не вимагав проявів яких’те особливих знань, він учить свою дочку геометрії й алгебрі, мотивуючи це так: «А щоб ти була схожа на наших дурних баринь, я не хочу».

У його сині, князі Андрію, також втілені кращі риси дворянства, передової дворянської молоді. У князя Андрія свій шлях до розуміння справжнього життя. І він пройде через омани, але його безпомилкове моральне чуття допоможе йому позбутися від помилкових ідеалів. Так само, як і його батько, князь Андрій нетерпимий до простих людських слабостей, які є в його дружини Лізи, самої звичайної жінки, сестри, що шукає який’те особливої істини в «божих людей», і багатьох інших людей, з якими він зіштовхується вжизни.

Своєрідним виключенням у родині Болконских є князівна Марья. Вона живе тільки заради самопожертви, що зведено в моральний принцип, що визначає все її життя. Вона готова всю себе віддати іншим, придушуючи особисті бажання. Покірність долі, всім примхам свого владного батька, що по’своєму любить її, релігійність сполучаються в ній зі спрагою простого людського щастя

Антитезою родині Болконских є родина Курагиных: князь Василь, його троє дітей: бездушна лялька Элен, «покійний дурень» Іполит і «неспокійний дурень» Анатоль. Князь Василь – розважливий і холодний інтриган, і честолюбець, що претендує на спадщину Кирила Безухова, не маючи на те прямого права. Зі своїми дітьми він зв’язаний лише кревними узами й спільністю інтересів: їм важливий добробут і положення вобществе.

Дочка князя Василя Элен – типова світська красуня, з бездоганними манерами й репутацією. Вона вражає всіх своєю «мармуровою» красою, тобто красою холодних, позбавлених почуттів і душі, красою статуї. Єдино, що займає Элен,  – це її салон і світські прийоми. Зовнішня краса Элен заміняє собою духовну. Элен, по думці Толстого, пустоцвіт, саме тому вона вмирає. Вона висміює бажання Пьера мати дітей: не хоче обтяжувати себе зайвими турботами й псувати свою фігуру. Діти в її розумінні – тягар, що заважає жити. Таке низьке моральне падіння Толстої вважав найстрашнішим для жінки. Він писав, що саме головне призначення жінки – стати гарною матір’ю й виховати гідних дітей. Автор показує всю марність і беззмістовність життя Элен. Не виконавши свого призначення жінки, Элен умирає

Сини князя Василя, на його думку, обоє «дурні». Батькові вдалося прибудуватися на дипломатичну службу, і його доля вважається влаштованою. Бешкетник і джиґун Анатоль заподіює всім навколишньої багато турбот, і з метою його заспокоїти князь Василь хоче його женити на багатій спадкоємиці Князівні Марье. Шлюб цей не відбувся, і Анатоль із новими силами віддається колишнім забавам: він з легкістю руйнує щастя Наташи Ростовой і Андрія Болконского. Але доля карає його: на війні Анатоль втрачає ногу. Кінець життя Толстой дає додумати читачам: або Анатоль’інвалід самотньо доживає своє життя, ніким не улюблений, або опускається до розпусти, убитий горем, або гине від гангрени, що дуже можливо, з огляду на стан тодішньої медицини

Примітно, що ніхто з Курагиных не залишає після себе спадкоємців. Стародавній же рід Болконских не переривається зі смертю князя Андрія, залишається Николенька Болконский, що продовжить рід. Тут ясна ідея Толстого: майбутнє за родиною Болконских. Такої ж родини, як родина Курагиных, не мають майбутнього

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>