Російська історія в розповіді Миколи Лєскова «Лівша» – Лєсков Микола

Талант Лєскова силою й красою своєї деяким уступає таланту таких творців літератури, як Л. Н. Толстой, Н. В. Гоголь, И. С. Тургенєв, И. А. Гончарів, творців священного писання про російську землю, а широтою охоплення явищ життя, глубиною розуміння її побутових загадок і тонким знанням великоросійської мови він нерідко перевищує названих попередників. Лісочків мав рідкий художній кругозір, мав свій погляд на історію Росії, на шлях її руху, розвитку. Допитливий дослідник російського національного характеру, Лєсков відобразив не тільки його «зачарованість», але й пориви до руху, постійну готовність до подвигу. У прозі Лєскова описуються людські натури, що несуть у собі стільки оригінальності, обдарованості, несподіванки, що сама яскрава пестроцветность буття «диваків», «антиків», «богатирів» характеризує Росію як землю невичерпних можливостей її неосяжного майбутнього

Основою творчості Лєскова був органічний, убраний з дитячого років демократизм, що дозволив наносити відчутні «удари» застарілому режиму романовской імперії й восславить простолюдина. У розповіді «Лівша», як і в багатьох інших його добутках, Лєсков звертається до російської історії, зображує життя дореформеної, кріпосницької Росії. В «Лівші» автор використовує «вигаданий мемуарний жанр», «мемуарность» є лише художнім засобом, у більшості його героїв не було живих прототипів. Створюючи колорит вірогідності, згадує справжні історичні імена (імператор Олександр Павлович, дружина його – Єлизавета Олексіївна, брат імператора – Микола Павлович, дочка Миколи – Олександра Миколаївна), події (Велика рада, поїздка Олександра Павловича по Європі). Цей «історичний» тло також один із прийомів художнього зображення у творчості Лєскова. Обоє імператора й отаман Платов в «Лівші» діють як вигадані персонажі відповідно до сюжетного плану добутку

Лєсков зображує імператора Олександра II як ласкавої людини, що завжди мала «міжусобні» розмови із усякими людьми, схилявся й захоплювався речами, мало вірив у російський народ, у те, що й у нас є чудові майстри, на дрібничку готова витрачати гроші, і чималі. Імператриця Єлизавета Олексіївна, що стала вдовою, лише посміхалася, чуючи про забави чоловіка, говорила, що не овдовіла справа розважатися за допомогою дивовижних речей. Новий імператор на відміну від попередні був упевнений у російських людях, був справжнім патріотом, цінував російський народ, вірив у нього. Лісочків показує його простодушним: він, государ, імператор, обійняв і поцілував лівшу – тульського майстра, бідняка, усього обірваного, пітного, неприбраного, усього в пилу. Крім реальних героїв – монархів Росії, письменник торкається реальної події, що відбуває в роки царювання Миколи I – Кримську війну. У період Кримської війни Лєскову вдалося побачити тиловий її виворіт. У тім, що війна закінчилася невдало, у Лєскова винуваті сильні миру цього, які не слухають тих, хто нижче їх по соціальному статусі. Лісочків відкидає таке положення речей: замість царюючої абсолютної монархії веде боротьбу за демократизм, за рівність народу. Невід’ємним етапом становлення історії є дивна потреба російського народу в алкоголі, спразі суперечки, прагненні до компанії, до спілкування задушевній бесіді. Ці потреби збереглися зі стародавності до наших днів, як і такі пороки, як злодійство, жорстокість людей друг до друга, що приводить часом до смерті праведних, ні в чому не винних людей, як це й відбулося з головним героєм розповіді

Автор уважає, що моральну опору Росії становлять «праведні» – люди такі, як головний герой, лівша, тульський збройовий майстер. У Лєскова лівша – простолюдин, усе більш владно стверджуюче своє суспільне значення, що прагне визначити долю Росії, її подальшу історію. Одна людина не робить історії, історію робить народ, звичайний, простій, такий як лівша. У своїх творах Лєсков як ніколи колись виразно підкреслив єдність загальнолюдських моральних ідеалів. Лісочків постійно захищав дороге йому рівність національностей і рас, що забезпечує єдність загальнолюдських моральних ідеалів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>