Роздум за твором П. Кальдерона «Життя є сон»

Іспанський драматург XVII ст., якому належать 120 комедій (трагедій), 80 п’єс у жанрі «ауто сакраменталь» («священнодійство») та багато інтермедій. Хоча всі п’єси створені на основі сюжетів, які були написані раніше, все ж авторська індивідуальність яскраво помітна: Кальдерон вибудовує нову композицію, доповнює монологи і діалоги персонажів яскравими метафорами і ліричними сторінками.

Кальдерон був придворним капеланом, і п’єси його призначались для постановки на королівській сцені. Головна тема п’єс Кальдерона — тема честі. Митець доводить, що право на щастя має кожна людина, але в гонитві за благом варто слухати голос совісті.

Крім знаменитої п’єси «Життя є сон» (1635), популярними є його драми «Лікар своєї честі», «Кохання, честь і влада», «Пані-невидимка».



Прочитав уперше тему твору, за якою потрібно написати твір, і вирішив, що тут все ясно і просто. У голові пролітали різні думки з приводу і без приводу. Хотілося відповісти на питання одразу: «Так, життя — це сон, бо третю частину свог. о життя ми проводимо у сні». Правда, є такі ласі до сну, як я — адже я можу і люблю спати по 10— 12 годин на добу (правда, не завжди це вдається), а це вже не третина, а половина життя. Моя маленька сестра, якій ще й року немає, тільки те й робить, що спить. То, виходить, що для неї життя — суцільний сон.

Спати — заняття приємне, до того ж, коли сняться гарні сни, поліпшується настрій. А ще деякі люди (наприклад, мої мама і бабуся) люблять заглядати до сонників, розшифровувати свої сни. Ми з батьком тільки посміювалися над ними, але тепер, прочитавши Кальдерона, я зрозумів, що сон може бути знаком, підказкою. Якщо людина вміє користуватися тими підказками, вона може бути готовою до зустрічі з проблемами, намагатися уникнути їх.

Це бук перший пунктик, над яким мене змусив замислитися Кальдерон.

Драматург написав свій твір у XVII столітті, а проблеми, про які він пише, хвилюють людину XXI століття. То що ж виходить? Світ старіє, змінюється, розвивається, прогресує, а людина тупцює на місці!?

І це був другий пунктик, який, як то кажуть, був для мене «одкровенням». Я повертаюсь до Кальдерона.

Про що ж іде мова у комедії?

Король Басиліо повірив знакам небесних світил, за якими він визначив, що його син, коли виросте, стане жорстоким тираном. Батько не хоче, щоб це сталося, і принц Сехізмундо проводить дитинство і юність у віддаленості, у спеціально для нього збудованій вежі. Проходить час, король старіє, йому кортить перевірити власну прозорливість. Сина усипляють і, прокинувшись у королівськім палаці, він бачить себе могутнім володарем. Він починає жити власними інстинктами, як звір, який знає тільки одне: хочу. Молодий король стає справді тираном, убивцею. Батько наказує знову його усипити і перевезти у вежу. Прокинувшись, Сехізмундо не розуміє, де був сон, а де — справжнє життя. Коли ж удруге йому випадає можливість вийти зі своєї «тюрми», він стає іншою людиною, він змінюється духовно. Він вдячний тому, що сталося колись:

О Небо!

Як добре, що ти забрало У мене волю. Якби не це, То мав би стати я тираном…

Принц робить висновки з того, що сталося з ним і не повторює власних помилок, які зробив, може, у сні, але цього він точно не знає.

Кальдерону я хочу від себе подякувати — мені він теж відкрив очі на деякі речі: можна користуватись знаками, які приходять до нас з інших світів, але не забувати, що світила тільки показують, а людина вже сама вирішує, як їй переборювати труднощі, що можуть виникати у неї на шляху. Потрібно пам’ятати просте правило, яке як для того часу, так і для нашого, залишається актуальним: не роби зла іншим, будь мудрим і справедливим. Можна гарно одягатися, але бути звіром, а можна і у «звірячих шкурах» бути справжньою людиною.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>