Сатирична лінія поеми Володимира Маяковського “Добре” – Маяковський Володимир

Підготовці, проведенню й наступним досягненням Жовтневої революції присвячена відома поема Володимира Володимировича Маяковського “Добре!”. Вона є героїчним добутком, однак важливе місце зайняла в ній сатира. Маяковський сам визначає основне завдання своєї поеми:

З этою книгою побыв,

Із квартирного

Мирка

Ішов знову

На плечах

Кулеметної пальби,

Як багнетом,

Рядком

Просверкав.

Невипадково виникає у вступі до поеми слово “багнет”, саме до багнета мав намір автор дорівняти своє поетичне перо. І поетові це вдається. Поет, через окремі репліки фронтовиків, малює політиків Тимчасового уряду, що обманюють російський народ, як відвертих базік. Маяковський порівнює тимчасових правителів з пудовими гирями, що висять на шиї народу:

На шиї

Купою

Гучковы,

Чорти,

Мати їх за ноги!

Міністри,

Родзянки…

Очолює ” в’язницю – решето” Керенський. Сама характерна риса цього політика – схильність до політичної демагогії й балаканини (“бовтає сорокою радісної”). Для того щоб створити сатиричний портрет прем’єра, поет використовує прийом протиставлення того, якої хоче стати перед публікою Керенський, з одного боку, і того, що із себе представляє він насправді. Щоб яскравіше передати цей контраст, Маяковський малює райдужну сцену, що відбувається на Невському проспекті. Її учасниками є “адъютантик, що радісно щебече із приводу прем’єра, захоплені дами й ” діти – пузанчики”, які “кидають квіти й розанчики”, щоб прикрасити дорогу головній діючій особі спектаклю:

А от і він:

В апплодисментном

Плескоті

Прем’єр

Пропливає

Над

Невським

Такий Керенський перед юрбою. Зовсім іншим він з’являється тоді, коли в нього пильно вдивляється Маяковський. Тепер він виявляється “вертким шибеником”, що розкинувся на ліжку цариці з характерною безцеремонністю, або авантюристом – правителем, що “сам себе впевнено й швидко призначає – те військовим, то міністрам юстиції, те яким – небудь ще міністром”. Перо Маяковського – Сатирика нещадно: Керенський піддадуть осміянню за жорстокість стосовно учасників аграрних безладь, за зрадництво справи революції

Цікавий опис зовнішності Керенського. Поет наділяє його “бонопартьими” очами й розповідає про нього віршами, що відтворюють ритміку вірша Лермонтова “Повітряний корабель”. Вірш це було у свій час присвячене Лермонтовим Наполеонові. Таким чином, у читача закріплюється зв’язок образа Керенського з образом Наполеона, душителя французької революції. Кінцівка глави говорить про приреченість Тимчасового уряду:

Пришитий до історії,

Пронумерований

И скріплений,

И його

Малюють –

И Бродський, і Рєпін

Влучно й хльостко сказано Маяковським у четвертому розділі поеми про лідерів партій, що підтримують Керенського й зачарованих ім. Серед них були П. Мілюков і Е. Кускова. Кускова, по створеної автором комедійної ситуації, закохана в самого Керенського. Забавно те, що закохана – поважна бабуся з пожовтілими від старості сивими волоссями. Гідно сміху картина, що малює перед нами поет. Він представляє справу так, начебто на очах читача перед надзвичайною нянькою, у ролі якої виступає вусатий професор, відбувається визнання новоявленої Тетяни. Так, використовуючи аналогічний прийом і розмір вірша, поет використовує літературну пародію на відому сцену з роману Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Цей прийом виконує сатиричне завдання в поемі в Маяковського. Союз всіх сил, що утвориться таким забавним способом і підтримує Тимчасовим урядом у боротьбі з революцією, воістину смішний. Деякі форми сатири, використовувані Маяковським у своїй поемі “Добре!”, коштують в одному ряді з такими злободенними добутками, як “Вірші про червону шапочку”, “Вікна РОСТУ”, “Про дряни”, “Прозаседавшиеся”. Вони викривають щирих ворогів молодої радянської республіки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>