«Щастя є справа долі, розуму й характеру…» (По романі Гончарова «Обломів») – Гончарів Іван

Життя людини, безумовно, залежить від нього самого. Є ті, хто звик покладатися на випадок, долю або інші «вищі сили». Але, в основному, у наше століття прагматизму й реалізму, люди, насамперед, розраховують на власні сили, воліючи лише відповідальність за помилки перекладати на плечі Пані Невдачі

Але життєвий шлях не завжди вдалий і нерідко щастя вислизає від людини. А от, щоб воно стало постійним супутником тільки сили духу мало, потрібно ще, щоб і Фортуна від тебе не відверталася, та й розум прикласти коштує. Але не менш важливо, виявити характер, непохитно перенести багато негод, не зламатися

«Над усе він ставив наполегливість у досягненні цілей: це було ознакою характеру в його очах, і людям із цією наполегливістю він ніколи не відмовляв у повазі, як би не були не важливі їхні мети», – так характеризує И. А. Гончарів Штольца в романі «Обломів». Безумовно, Андрій Іванович є прекрасним зразком людини, у якому так вдало сполучаються всі три складові щастя: гострий розум, стійкий характер і досить удала доля

«Сам він ішов до своєї мети, відважно крокуючи через всі перешкоди, і хіба тільки тоді відмовлявся від завдання, коли на шляху його виникала стіна або отверзалася непрохідна прірва». Людина з таким характером, напевно повинен домогтися свого щастя; так і відбувається. Штольц жениться на Ользі, займається справами, збільшуючи свій стан, і життя його влаштоване, затишна й прекрасна

Але адже щастя це не завжди дружина, стан, улаштований будинок і постійний рух. Щастям може бути найпростіший, ледачий, але такий бажаний спокій

«Тиша й непорушний спокій царюють і у вдачах людей у тім краї».

Обломовка… от рай земної для Іллі Ілліча Обломова. Життя він проводив переважно в постелі, подремывая й мріючи про повернення із дружиною в ту саму Обломовку, де він міг би спокійно прожити своє століття

«Я жодного разу не натягнув собі панчоху на ноги, як живий, слава Богові!» – говорить Обломів, порівнюючи себе з «іншими». Він пан, він не «інший». Звичайно, Обломова можна обвинуватити в лінощах і невмінні влаштовувати своє життя. Але хіба істотні ці проблеми з погляду самого Іллі Ілліча? Хіба не щасливий він? По його поданнях, у будинку на Виборзькій стороні він досяг ідеалу життя земний: дружина – господарка, син, затишний будинок і статок. Лише іноді, дуже – дуже рідко, згадував він зі смутком Ольгу й Штольца, але для того тільки, щоб знову впевнитися в тім, що не створений він для подібного життя. Його затягла Обломовщина, і він знайшов там щастя. Нехай воно не відповідає поданням про життя Штольца або інших людей, але сам Ілля Ілліч знаходить своє існування цілком мирному й відповідному своєму поданням про щастя, адже воно справа його розуму, безвладного характеру й прихильної долі

«Ольга просто розумна: от хоч сьогоднішнє питання, як легко і ясно дозволила вона, та й усякий! Вона негайно бачить буквальне значення події й підходить до йому по прямій дорозі», – так Гончарів описує Ольгу Іллінську. Ця дівчина дійсно людин незвичайний. Вона чиста й прекрасна, немов ангел, милосердна й жертвенна. Але головним її достоїнством все – таки залишається той розум, яким нагородила її природа. Не знання придбані й навіть не життєвий досвід, але розум, з яким вона розпорядилася своїм життям. Вона змогла забути Обломова, розсудивши й себе, і свої почуття, змогла полюбити Штольца, зробити правильний вибір. Ольга заслужила своє щастя. Обломів і Штольц – вибір, наданий їй життям. Стійкий характер допоміг пережити драму з Іллею Іллічем, розум підштовхнув її до Штольцу й мирного життя

«Штольц теж любувався нею безкорисливо, як чудесним створенням, із благоухающею свіжістю розуму й почуттів», – душу її піддавалася багатьом випробуванням, сама Ольга повзрослела, але все – таки залишилася тим прекрасним світлим ангелом, що зміг вивести Обломова з тьми його життя

«У їй (Ольги), в умненькой, гарненькій голівці, розвився вже докладний план, як вона відучить Обломова спасти після обіду, так не тільки спати, вона не дозволить йому навіть прилягти на дивані вдень: візьме з його слово», – Ольга могла вибрати цей шлях, не відступатися від Обломова. Можливо навіть, що їй би вдалося вирвати його із замкнутого кола Обломовщини. Але на порятунок Іллі Ілліча не вистачило навіть Ольгиного терпіння. Інша доля, інші прагнення й ідеали. Любов до такому доброго й надзвичайно недіяльній істоті, як Обломів, не змінило їх.

Чим пояснити різні долі людей? Різними характерами й прагненнями. У кожного своє щастя, до якого він буде прагнути, прикладаючи всі можливі сили не тільки волі й духу, але й всієї своєї сутності

Розум людини завжди підказує вихід з різних життєвих ситуацій; характер допомагає перенести нещастя й втрати, вистояти й не зламатися; а доля все – таки управляє нами… навряд чи із цим можна посперечатися. Щастя можна побудувати, заробити й вистраждати. Щастя можна знайти в чому завгодно. Важливо лише правильно розпорядитися тим, чим нагородила тебе природа й життя

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>