Символіка образу собору в романі О. Гончара

I. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. (домінує світло і чистота, висока мораль і духовність).

II. Символічність образу собору в романі.

1. Особливість стилю Гончара в романі (за визначенням самого письменника — “поетичний реалізм”, коли “в землю — корінь, віти — в небеса”; звідси романтична манера письма, символічність багатьох образів).

2. Собор в житті героїв роману — Миколи Баглая й Єльки (для Миколи собор — таємниця, яку не можна пізнати; для Єльки — блакитні планети дитинства).

3. Боротьба за собор (не боротьба за людські душі, вона вимагає від людей виявити свою сутність; байдужість до долі собору тих, хто перетворив його на склад, або мріє відкрити там кафе чи базар — це зубожіння душ людей; вони “не мають соборів в душі”, висока моральність дій тих, хто здатен відстояти свою святиню, зокрема Миколи Баглая, образ якого наприкінці роману набуває біблійної масштабності).

4. Символічний зміст образу собору (собор — витвір “козацького зодчества”, занедбаний у радянські часи; зараз він під наглядом реставраторів, його треба не тільки зберегти, але й відновити; чи вдасться це зробити? Собор символізує неперевершену красу національного мистецтва, силу гармонії і довершеність, в ньому — історична пам’ять народу; боротьба за його збереження — це боротьба за збереження чистоти людських душ).

“Бережіть собори своїх душ” (актуальність проблем, окреслених автором роману, в наші дні; ці проблеми не вирішені ще й сьогодні).

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>