«Талант великих душ їсти дізнаватися велике в інших людях» – Карамзин Микола

Дуже складний шлях людської душі, зміст її багато в чому визначається відносинами з навколишніми. «Душі прекрасні пориви» – як хочеться сформувати їх у собі, відчути в інших! Але для цього потрібний талант… Розбуджений, сформований, людяний… Зумів же Пушкін заглянути в таємні таємниць і генія, і лиходія, і переможця, і переможеного, що презрели й «правди глас, і віру, і закон». Зумів у свої вісімнадцять років написати вічні рядки, звернені до таємниць великих”.

Владики! Вам вінець И трон Дає закон, а але природа; Коштуєте вище ви народу, Але вічний вище вас закон

Завжди дивуєшся поворотом думки поета, зверненої до людської долі:

Не всякого полюбить щастя,

Не все народилися для вінця, Блаженний, хто знає сладострастье Високих думок…

Народжується відчуття, що ці слова звернені до кожному

Изнас.

Для багатьох відкриття людської душі починається саме з Пушкіна. Коли читаєш його вірші, зачарований музикальністю, у той же час почуваєш биття думки, пульс життя. Чи не тому вражають уяву образи: життя – «похмурий океан»? А пізніше, читаючи твору Достоєвського, дивуєшся словам Алеши Карамазова, сказаним братові Дмитру: «все життя – боротьба Бога й диявола, а бойовище серця людей». Розпізнати таємні струни серць праця але й заманливо… та й що є Бог і диявол? Мудрі говорять, що вони співіснують у кожному з нас. Добра й зла в людині споконвічно однаково, а наші вчинки є результат вічної боротьби цих двох сил. І перемога того або іншого почав залежить не тільки від самої людини, але й від його оточення, від тих великих душ, чий талант допомагає розібратися в собі й осягнути велике в інші людях

Виховуючи характер, в остаточному підсумку визначиш свою долю. І тому ми звертаємося до нетлінних цінностей – великій Російській літературі. Вона формує наші душі й учить каяттю, хвилюванню, полум’ю серця. Пушкіна, Гоголь, Достоєвський, Толстой, Чехов… Особистість кожного з великих письменників багатогранна, ярка, всеосяжна, несподівана. І тому ми разом з поетом проникаємо в таємні куточки трепетного серця Тетяни Ларіній, заколотну душу Онєгіна, осягаємо страшну мораль скупого лицаря, завмираємо на бенкеті під час чуми…

Як не хочеться виявляти в собі риси Акакия Акакиевича, Хлестакова, як страшно стає від принципу вседозволеності, коли розумних, чесний Розкольників береться за сокиру й вершить правосуддя, а Дмитро Карамазов іде на каторгу за чужий злочин… Чого ж більше в житті – щастя, горя, знаходжень, втрат? Долі героїв, їхні жагучі пошуки істини допомагають нам пізнати себе серед безбережного океану життя…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>