Тема людини й стихії в поемі А. С. Пушкіна «Мідний вершник» – Пушкін Олександр

У розкритті змісту поеми «Мідний вершник» відіграє важливу роль природна стихія, зокрема, повінь – саме явище, що розбушувалося, стихії, що вже добре вивчено в декількох статтях. Чотири елементи природної стихії (вода, земля, повітря й вогонь) символізують примітивні сили й енергію, які існують у світі природи й усередині людини

У поемі ці елементи з їхніми різноманітними формами ефективно зображені в кожному із ключових сюжетних епізодів, і виражають різні явища стихійних сил. У світі «Мідного Вершника» повідомляються стихійні сили по природних елементах і героям, звідси відбуваються явища й події

Згадаємо кілька сцен з поеми. При перших появах обох героїв Петра I і Євгенія – кожна фігура дана в співвідношенні із природною стихією: на початку, у вступі Петро I думає про великий план майбутньої столиці, чуючи шум пустельних хвиль і вітрів; поява Євгенія супроводжує штормова погода, начебто бура попередньо сповіщає його про трагічність життя

Спільність із природною стихією, що також характерна для образа поета у віршах Пушкіна, показує неординарність героїв і іноді вказує на їхню автобіографічність. природна стихія одушевляє цих незвичайних персонажів життєвою силою й приводить їх до здійснення своєї мрії й призначення

Звернемося до кульмінації поеми, у якій метафори природної стихії прекрасно використовуються при зіткненні Євгенія й Мідного Вершника, коли Євгеній одержимо заколотною стихією, з ним відбувається перетворення: як би «по серцю пломінь пробіг, скипіла кров».

У цей момент і Мідного вершника займається гнівом, начебто вибух щиросердечної стихії першого героя запалює й пожвавлює другого. Далі, слід зазначити, що надзвичайний прояв стихійності виражається через порівняння героїв з образом дикого звіра. Євгенія й Петро I зближаються на цій основі: гігантська державна сила Петра I внутрішньо зв’язується з неприборкністю коня, що вилітає, – звіра; розум, що втратив, Євгеній стає напівзвіриною істотою: «ні звір, ні людина». Їхні стихійні характери – це споріднене явище повені й бурі, які також наділені звіриними рисами

В «Мідному вершнику» приховано є присутнім авторська асоціація бунту й епідемії з образом звіра. Ця асоціація встановилася в Пушкіна під впливом двох пережитих їм подій: подорож по Кавказу в 1829 році й холерних бунтах на початку 1830 – х років. Аналіз цієї прихованої асоціації не тільки виявляє, що в декількох сценах поеми лежать факти з особистої біографії Пушкіна, але й дає нам ключ до дозволу багатошарової будови історичних епох, глибоко закладеного в художній мир поеми

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>