Твір по картині Ватолиной «Вести із фронту» – Ватолина Ніна

Велика Вітчизняна війна залишила глибокий відбиток і в історії, і в мистецтві, і в іншій діяльності. Люди дуже гостро реагували на події тих часів і не могли не виплеснути свої емоції в картинах, віршах, розповідях, творах. Будь – яка творчість того років торкалося теми війни

Хтось на власному гіркому досвіді міг зобразити свої думки й враження й вилити їх у якому – небудь мистецтві; хтось, наслухавшись численних розповідей батьків і матерів, дідусів і бабусь, затворів своє подання тієї реальності

Ніна Миколаївна Ватолина писала свою картину безпосередньо під час війни. Її робота «Вести із фронту» ставиться до 1943 року. Від цього так і відчувається та атмосфера передчуття, несподіванки й у той же час очікування, очікування чогось гарного. Люди не втрачали надію й вірили в кращий результат воєнних дій, у те, що колись матері зустрінуться зі своїми живими синами, що перемогли ворога, заживуть щасливо й безтурботно, без горя й страждань, без сліз і смутних звісток

Момент, зображений на картині «Вести із фронту» виглядає обнадеживающе. Але все – таки якийсь похмурий настрій уловлюється. Швидше за все, це сестра, та, котра читає вести із фронту, що брат живий, що всі добре, але немає гарантії, що завтра з ним нічого не відбудеться, що завтра, а тобто в майбутньому, вона одержить ще одну таку звісточку. Ніхто не може гарантувати, що цей лист не останнє

Усі зосереджені на цій короткій звісточці. Літня мати, тримаючи на руках свою внучку, теж уважно слухає, що пише син. На цей момент у неї небагато відлягла туга в душі, але читання листа закінчиться, і тривога знову приступиться ксердцу.

Солдат, що доставив лист від свого товариша по службі, теж радий ще раз послухати, як обстоят справи на фронті, радий поучаствовать у заспокоєнні родини солдата. Він розуміє, що десь там і його мати чекає звісток від сина, тому він не знімає шинель, а планує недовго посидіти й тримати шлях далі. Він розуміє, що треба шукати св рідних і близьких і вселяти в них хоч і не більшу, але надію на те, що колись наступить мирний час, і все будуть жити спокійно й щасливо.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>