Твір по прислів’ю «Вік живи століття вчися» – Прислів’я

Дивлячись на текст цього прислів’я, що здається просто повчальної, хтось може запитати:

– А чому, властиво, учитися? Життя сама всьому вчить і розставляє по поличках

Частка істини є й у словах питаючого, але згадаємо прислів’я про лежачий камінь, під яким і вода не тече. Повчальність прислів’я – це вікова мудрість, викарбувана словами в результаті досвіду багатьох поколінь

Так чому ж нам, дійсно, учитися, крім обов’язкових азів шкільних і студентських знань? Напружуючи свідомо свої бажання й волю до пізнань, ми почуваємо, як мало людина знає самого себе, свою щиру внутрішню сутність і можливості. Не зрячи звучить споконвічний обіг, укріплене написом на стінах храму Аполлона в давньогрецькому місті: «Пізнай самого себе».

Кожне мале знання завжди можна розширити, якщо виявити до підходящим у житті подіям спостережливість. Як звичайно приходить до нас досвід в одержанні знань? З волі случаючи? Уже занадто багато цих випадків. Наприклад, поки ми не знайдемо загальну мову з неприємним і категоричним стосовно нас людиною, скільки можливостей і конфліктних ситуацій нам надається

Імовірно, у житті кожного є якесь приречення, індивідуальний напрямок. Якийсь життєвий урок ми не засвоїли з першої спроби, і доля надає нам другу спробу, третю – аналогічні, але в більше широкому плані

Другий напрямок пізнання полягає в тім, що кожна людина й подія в житті – це наші наставники й поле досвіду для пізнання. Дійсно, часто в результаті підвищеної самооцінки, ми недооцінюємо навколишніх, особливо близьких людей старшого покоління

Безліч літературних тим звучить докором самообмеженій людині. Згадаємо тільки тургеневского Базарова, що відверто нудьгує в суспільстві «обмежених» для нього часом батьків, або недооціненого онуком, простого життєвого мудреця, діда Кузьмича, з однойменного до нашої теми розповіді В. Шукшина

Стурбовані в технічному вдосконалюванні сучасні лідери призивають нас до насичення інформацією для одержання грошей і влади. Намагаючись осягнути неосяжне, у загальній погоні, ми забуваємо основи, на яких тримається мир. Іноді проникнення в ці цінності називають нікому не потрібним «самокопанням». Але чи коштує себе так обмежувати?

Всі напрямки наук треба намагатися поєднувати при вивченні, лише синтез наук приносить щире пізнання

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>