Василь Биків “Облава” – Биків Василь

Письменник В. Биків – учасник Великої Вітчизняної війни. Після закінчення служби в армії в рідній Білорусії він працював в обласній газеті, а потім зайнявся літературною творчістю. Тема війни – основна тема його добутків. Більшу популярність одержали такі його повести, як “Альпійська балада”, “Третя ракета”, “Сотників”, “Кар’єр”. В останні роки письменник звернувся до теми драматичних тридцятих років. Повість “Облава” ставиться саме до таких добутків

Дія відбувається в білоруському селі в середині тридцятих років. Уже пройшла колективізація, створений колгосп, розкуркулені й виселені в неосяжні місця так звані кулаки. Один з них – Федір Ровба колись повірив у революційні ідеали, які проголосили, що селянин щирий хазяїн землі. Від радянської влади одержав він земельний наділ, ретельно працював на цій землі, одержував гарний урожай. Господарство давало прибуток, і він придбав молотарку. Вся округа користувалася цією машиною, а платили, хто скільки може. Федір не наживався за рахунок своїх односільчан. Але жив він у статку, це його й погубило. Районні влади по доносі заздрої людини вирішили вжити заходів. Один непосильний податок, потім іншої – все це не тільки розоряло Федора, але й робило його, по поняттях місцевих керівників, ворогом народу. Йому б бігти із села, куди ока дивляться, але він коріннями уріс у рідну землю, у свій будинок, у свою садибу. Так ще хотілося Федору, щоб син Миколка вийшов у люди. Федір не хотів необачним учинком заважати його кар’єрі

Але от у селі почалося розкуркулювання. І хоча родина Федора вже бідувала, не зумівши розрахуватися з державою, Федора все – таки визнали кулаком. Отут постарався один із сусідів, активіст комбеда, що заборгував Федору за молотьбу. Саме він і підказав записати Федора вкулаки.

Із дружиною й маленькою дочкою Федір був засланий на північ. Працював на лісозаготівлях, не маючи можливості хоч якось уберегти від лих і хвороб дружину й дочку. Дружину схоронив у мерзлій північній землі, а потім і дочку не зумів урятувати від лиха й недобрих людей. Залишившись один, Федір задумав бігти, чого б це йому не коштувало. Не відразу це вдалося йому, але зрештою виявився він знову в рідних краях. Він навіть сам толком не знав, навіщо він повернувся. Якась сила тягла його до тих місцям, де він ріс, трудився, де росли його діти, де був він колись щасливий. Нічого не залишилося від його колишньої садиби, але Федір безпомилково міг би знайти те місце, де вона стояла. Але все лихо в тім і полягала, що не міг він просто так підійти до знайомого місця, пройтися по селу, глянути в очі людям. Червона пропаганда зробила свою чорну справу: люди вважали його класовим ворогом, злочинцем. Як же так могло трапитися, що колишні сусіди стали ворогами? Це для Федора було болючіше всього

Голодний, змучений, бродив він навколо рідного села. Йому дуже хотілося довідатися, яка вона, нове життя. Випадкова розмова з незнайомим старим, зустрінутим на узліссі лісу, переконав його, що справи в колгоспі йдуть неважливо. Кормів не вистачає, урожаї бедные. Пережили страшний голод, замучені податками. Так Федір і сам бачив, як працювали селянські жінки на колгоспному картопляному полі. Так за що ж тоді він постраждав? Його нещастя не стали основою для заможного й радісного життя інших людей. Але найстрашніше було спереду. Він все – таки попався на очі односільчанам, і ті піднялися проти нього, улаштували облаву, як на дикого звіра. Приїхали з міста міліціонери, районні активісти, якими керував його рідний син Миколка. Федора оточили з усіх боків, залишивши йому один шлях – у болотні драговини. Але болотна глухомань здавалася не такий страшної, що як переслідували його люди. Федір для них уже не людина, ці люди вже не живуть за людськими законами. У них своя правда, свої гасла, свої закони. Новий час зруйнував сформовані роками життєві підвалини. Держава придушила людини. І Федір не хоче бути своїм серед таких людей. Він знає, що там, у болоті, його погибель, але він не повернеться до людей, у нього з такими людьми нічого загального немає. Трясовина поглинула його разом з його болем

Биків дуже гостро переживає долю свого народу, по якому прокотилося “червоне колесо” сталінських перетворень. Книга написана із серцевим болем, і з великою любов’ю до народу – трудівникові, понесшему величезні жертви в ім’я помилкових ідеалів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>