Василь Шукшин. «Я прийшов дати вам волю» – Шукшин Василь

Літературний шлях Василя Макаровича Шукшина ( 1929 – 1974), відомого радянського письменника, актора й кінорежисера, тривав біля півтора десятиліть. Художник допитлива й проникливий, людина, що володіла винятково тонким духовним зором, що дозволяло йому в кожному явищі прозрівати його глибинний загальнолюдський зміст, Шукшин з роками випробовував усе більше наполегливе тяжіння до заглиблено філософського осмислення дійсності, до широкого й рішучого творчого синтезу. Найбільш закінчене вираження цей новий для нього тип художнього мислення одержав в історичному романі «Я прийшов дати вам волю».

Давно визнано, що історичний жанр у Літературі пов’язаний із проблемами сучасності настільки ж тісно й органічно, як добутку про день нинішньому. Образ Степана Тимофійовича Разіна займав Шукшина давно. Задум роману складався довго – більше шести років. Шукшин розповідав в 1967 році: «Мене давно залучав образ російського національного героя Степана Разіна, овіяного народними легендами й переказами. Я поставив перед собою завдання: відтворити образ Разіна таким, яким він був насправді».

Роман розповідає про складні й драматичні події селянського повстання під предводительством Степана Разіна й охоплює період із часу повернення з перського походу до страти отамана. Три корінних проблеми вирішуються в романі: доля Росії, доля народного повстання, особистість і трагедія Разіна. Питання про долю Русі й усього народу був продиктований історичними обставинами. У романний простір умістився величезний історичний зміст: сцени на Волзі й на Доні, війна із царськими боярами, воєводами, стрільцями, динаміка народних мас. В. Шукшин розкрив нові можливості слова в романному оповіданні, досягаючи повного злиття історичної масштабності з художньої. Роздуму письменника про землю, батьківщину, долю народу стають поетичною канвою змісту. Нове соціально – моральне почуття народжується з первісних, неясних поки сприйняттів і вражень, коли перед повсталими відкривається земля в нескінченних просторах степу, ріллі. Ціль разинского руху: дати волю городкам, весям, різноплемінному люду, покарати бояр, затвердити справедливість. У народній пам’яті Разін – захисник скривджена й знедолених, фігура люта й прекрасна – із цим безглуздо й безнадійно сперечатися. З його образом в оповідання входить тема невгамовних страстей, спраги волі й незалежності. У ньому автор бачить осередок національних особливостей російського народу, що вмістилися в одну фігуру, в одну душу. Степан Разін вражає міццю своїх страстей, розмахом задумів, безустанною роботою думки й навіть схильністю до рефлексії. Малюючи цей характер, Шукшин не тільки вводить нас в атмосферу широкої, грізної війни, але й представляє «століття минулий»: у романі розкривається роль і вплив на події особистостей, що йдуть всупереч абсолютизму

Разін як історичний характер зображений у момент вищого підйому національної самосвідомості, що проявляється у формах селянського й релігійного рухів, спрямованих проти абсолютизму. Через десять років після страти Степана Разіна був спалений протопоп Авакум. Вплив заколотної Русі Степана Разіна й Авакума було сильним, глибоким, воно відбилося у всьому змісті духовного життя народу. Заклик до захисту знедолена й скривджених, ненависть до несправедливої влади, сила правдошукацтва – все це, озиваючись у серцях багатьох поколінь, стало надбанням народного духу. Через сто років гримнуло пугачевское повстання, підтвердивши ще раз духовну силу разинских ідей. У трагедії Разіна втілилася духовна драма народу, нерозв’язні протиріччя свідомості й характеру, комплекс провини людини, що несе відповідальність за свої дії й за весь народ, що осягає безвихідність положення, що створилося. Картини, що утворять просторову «раму» оповідання, виконані динаміки, психологізму. Кожна окрема фігура висвітлюється подією. У малому, котре представлено в нескінченному різноманітті типів, осіб, характерів, незмінно проглядається масштабне. Взаємодія цих планів – найважливіший композиційний і монтажний принцип. Характерні, наприклад, сцени козачого кола, що відкриває дію, або переговори Степана з астраханським воєводою Іваном Прозоровским. Психологічний аналіз широко й многообразно перетворює в романі: у драматизированных формах пейзажу й масових сцен, у послідовності авторського зображення внутрішніх станів Разіна. Пряма й непряма мова особливо динамічна й вагома, вона стає засобом самоаналізу в моменти високої драматичної напруги. Я гадаю, що роман «Я прийшов дати вам волю» у наше «неясне» час знову придбав актуальне значення. Цей роман варто було б прочитати нашим правителям, що мріють водрузити на себе шапку Мономаха, і хоч зрідка згадувати в думках Степана Разіна. Тоді, побачивши весь жах народного повстання, описаний у романі Шукшина, може бути, вони стримають свої амбіції й зупиняться на краю прірви

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>