Твір – Міркування
Кожний з нас знає про роль зірок у Вселеної, де все постоянно змінюється. Здобуває нові форми й нашу свідомість; під впливом законів природи, закономірностей змінюється наш настрій, наші емоції, кольори нашого життя
И десь в 16 – 17 років виникає проблема: для чого живеш, яку роль будеш виконувати в цьому світі. Переконана: у швидкоплинності життя ми повинні встигнути знайти своє місце, тому що часу не помилки в нас ні, тим більше на них виправлення
З дитинства мрію стати вчителем. Девізом свого життя обрала слова:
З безлічі професій на Землі,
Які вже є, яким ще будуть учити, –
Є головна, як віщий, сущий хліб,
И назва цієї професії – Учитель
Дуже люблю дітей. Розумію, що вони – не піддослідні кролики, на яких можна випробовувати неякісну вакцину. Порівнюю вчителя з хірургом, хоча й між цими двома поняттями вбачаю істотну відмінність. Педагог формує особистість дитини, лікар – хірург піклується про здоров’я. Це за умови, коли вони – справжні професіонали. А коли немає?! Один хибний крок – і дитина стає калікою. От тільки хірург калічить тіло, а вчитель – душу
Вам, можливо, дивно чути ці слова від мене, 17 – літньої дівчини із провінційного міста. Але особисто мені, зізнаюся, дуже боляче, коли близькі люди говорять: «Подумай про майбутнє. Хіба працюючи в школі, ти зможеш забезпечити собі нормальне існування? Всі ті рожеві мрії про пошану, повагу й учительську гордість занадто вуж помилкові й химерні». Реальність жорстока. Але я відмовляюся розуміти її, ту реальність
У тих, для кого платня за роботу – проблема номер один, виникає ще одне питання: а де ж справедливість, чому держава не може забезпечити гідного життя педагогам?
Думаючи винятково про матеріальний, мало хто з нас істинно, глибоко замислюється над глобальностью проблеми неякісного утворення. Навмисне! Не можна допустити повної деградації й виродження цілих націй. Сьогодні, як ніколи, потрібно боротися за відродження моральних цінностей. Для цього ми повинні насамперед змінити щось у власній свідомості, зламати застарілі стереотипи й звільнитися від власних амбіцій. На плечі вчителя покладена величезна відповідальність за розвиток кожної дитини. Завдання вчителя – опанувати складним мистецтвом побудови особистості, щоб навчити школярів створювати вічне, шукати зроблені форми й прагнути до досконалості в найменших деталях. Кожна самотня душа повинна досягти генія віртуозного таланта так само, як кожна людина повинен саме реалізуватися у своєму житті. Саме до цієї мети повинен наблизитися справжній учитель. Я хочу бути (і прикладу для цього всі зусилля) таким учителем, незважаючи ні на що!