Вічна суперечка добра й зла – твору по російській мові

Питання гріха й чесноти – один з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагалися дати остаточне, останнє рішення цього питання

У російській класичній Літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, яка границя, після якої чеснота стає гріхом. Кращі зразки такого аналізу можна знайти у творчості Федора Михайловича Достоєвського

Роман “Злочин і покарання” – один з найвідоміших добутків письменника, що здобуло світову славу. У центрі роману – образ Родіона Раскольникова, що вирішило перейти за грань гріха й чесноти й придбати тим самим якості надлюдини

Для Раскольникова чеснота й гріх залишаються абстрактними категоріями, зміст яких лише в стримуванні глибинних поривів вільної людської індивідуальності. Але вбивство з ідейних міркувань, чинене їм, виглядає безглуздо й некрасиво. Причина цього, імовірно, у тім, що герой “Злочину й покарання” поставив собі занадто розпливчасту мету. Однак гріх убивства, будучи свершен, обтяжує Раскольникова, і герой переживає страшнейшее щиросердечне мучення. Рішення Раскольникова настільки ж безглуздо, як безглуздо сам його злочин: герой здається владі. І врятувати заблудшую душу Родіона випадає на частку втіленню чесноти – Соні Мармеладовой.

З роману “Злочин і покарання” треба, що зроблений смертельний гріх, безумовно, важко травмує психіку вбивці й робить останнього відщепенцем роду людського. А от чеснота, навпаки, виліковує душу й робить людини частиною Божого мира

Категорії гріха й чесноти вкорінені насамперед у середовищі релігійної свідомості. Але при цьому під дію даних категорій підпадають як віруючі, так і абсолютно невіруючі люди, тобто гріх і чеснота можна вважати універсальними поняттями. Відповідно до Євангелія чеснота зовсім не є протилежністю гріха, адже тільки вірою можна надолужити будь – який гріх. Віра Же, У свою чергу, припускає доброчесне поводження людини вжизни.

Як розуміють гріх і чеснота наші сучасники? Чи залишається місце для цих понять у повсякденному житті сучасної людини? Швидше за все, так. Адже гарн і правильним уважається саме те, що схвалюється, у тому числі релігійною мораллю, а поганим і неправильним – те, що засуджується цією мораллю. Виходить кожна людина – віруючий? Ні, просто за тисячоріччя своєї історії людство виробило правила поведінки, виконання яких дозволять суспільству гармонійно й вільно розвиватися, іти по шляху прогресу

Особисто для мене гріх і чеснота – дуже важливі поняття. Я вважаю гріхом те, що приносить шкоду навколишньої, робить їх нещасними. Чеснота ж для мене – це доброзичливе й чесне відношення до інших людей, засноване на взаємодопомозі й взаєморозумінні. У складному й мінливому сучасному світі дуже важливо мати власне розуміння категорій гріха й чесноти. Саме це дає людині можливість правильно знайти своє місце в житті й бути гідним членом суспільства

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>