Вірш Пастернаку «Про ці вірші» – Пастернак Б. Л

Борис Леонідович Пастернак з перших кроків у Літературі створював свій неповторний мир і захоплював за собою читачів, розкриваючи перед ними лабіринти образів і думок. Він виражав складність людських переживань. «Я завжди прагнув до простоти й ніколи до неї прагнути не перестану», – писав поет. На перший погляд, мир Пастернаку здається дивним, вигадливим, плутаним, але це тільки лише перше враження. Мир поезії Б. Л. Пастернаку багатогранний, неповторний

Моє знайомство з його творчістю почалося з добутку, що називається «Про ці вірші». Воно входить у книгу «Сестра моя – життя», що з’явилася в пресі в тисяча дев’ятсот двадцять другому року. Збірник відкриває новий етап творчості поета. Борис Леонідович присвятив його М. Ю. Лермонтову, що став для нього «уособленням творчої сміливості й відкриттів, початком повсякденного поетичного твердження».

«Про ці вірші» – перший добуток циклу «Не час ль птахам співати?». Вірш не раз приводилося в докір поетові як свідчення його відірваності від життя, від сучасної епохи. Але час показав, що сучасники Л. Б. Пастернаку не завжди були справедливі стосовно нього і його творчості

«Про ці вірші» – незвичайний, захоплюючий вірш. Про що воно?

Звичайно, про творчість, про нелегку працю поета, з – під пера якого народжуються шедеври

Мир, що оточує поета, не схожий на наш. У ньому все гармонично, усе з автором «заодно»: потовк, сирі кути, горище, рами, карнизи, фортка, улюблені книги Э. По, Д. Байрона, М. Ю. Лермонтова. У такій обстановці відбувається таїнство – народження вірша

Про реальний світ нагадує «фортка», через яку ліричний герой ставить несподіване запитання, звернений до дітвори:

Яке, милі, у нас

Тысячелетье надворі?

Пастернак непередбачений, неординарний. Зненацька починається вірш:

На тротуарах стовчу

Зі склом і сонцем навпіл, –

Узимку відкрию стелі

И дам читати сирим кутам…

Засобу поетичної виразності допомагають найбільше точно передати атмосферу творчості. Інверсія («задекламує горище», «до карнизів прянет чехарда», «буран не місяць буде помста») впливає на інтонаційну характеристику поетичної мови, розподіляє інакше значеннєві акценти в даному добутку, на перше місце виводить дію. Використання уособлення («задекламує горище», «буран замете», « щорозгулявся денек») у Б. Л. Пастернаку особливе. Він звичайно не підкреслює зовнішню подібність із людиною, але олюднюються самі звички, дії природи, предметів. У такий спосіб пастернаковские уособлення в більшій мері використовують зображальні можливості російського дієслова

Поетичний мир Б. Л. Пастернаку з’являється перед нами у всьому багатстві асоціацій. Він допомагає побачити нам те, що нас оточує, в іншому світлі, розібратися в собі, зрозуміти себе

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>