Хлестаков – головний герой комедії Гоголя – Гоголь Микола

На думку Н. В. Гоголя, Хлестаков – герой його комедії «Ревізор» – «самий важкий образ у п’єсі». Чому так уважав автор? Спробуємо відповісти на це питання

Іван Олександрович Хлестаков – парубок, чиновник нижчого – 14 – го класу. Як говорить Гоголь в «зауваженнях для панів акторів», він «один з тих людей, яких у канцелярії називають пустейшими». Батько розгнівався на нього за те, що він нічого не вислужив у Петербурзі, і зажадав його приїзду додому, у село. Але Хлестаков і не збирався нічого вислужувати. Як розповів про нього Осип, його слуга, він звик у Петербурзі до гарного життя: «замість того, щоб у посаду, він іде гуляти по прошпекту, у картишки грає», «щодня ти діставай у театр квиток». Грошей на таке життя вистачає ненадовго, і він по дешевці розпродає свій модний одяг до наступного перекладу від батька. Про себе ж Хлестаков думки найвищого: йому потрібно все найкраще, навіть якщо він цього й не заслужив, то сам він упевнений у зворотному. У повітовому містечку Хлестаков застряг тому, що програвся в карти по дорозі. Не розуміючи свого положення, він вимагає в борг їду в хазяїна трактиру й мріє, яке зробить враження на сусідів, приїхавши додому в петербурзькому костюмі

Коли в трактир приходить Городничий, що вирішив, що Хлестаков і є таємничий ревізор, те Хлестаков лякається всерйоз. Він боїться, що його відведуть у в’язницю, і від страху починає загрожувати. Переляканий Городничий від страху теж втрачає здатність міркувати здраво й не вірить виправданням Хлестакова, уважаючи їх хитрою грою

У гостях у Городничего Хлестаков не догадується, що його приймають за «державну людину». Він щасливий тим, яке йому виявляють увагу. Прагнучи зайняти в суспільстві сходинку хоч мало – мало вище тієї, що він займає, підняти себе в очах навколишніх, він хвастається й бреше про свою службу в Петербурзі. Його брехня комічно, вона приписує собі самі різні заслуги, іноді проговорюючись: «Що ж я брешу – я й забув, що живу в бельетажі». Саме цікаве, що він щиро вірить у те, що говорить. І зненацька те, що чиновники тепер приймають брехню за правду

Хабара від чиновників Хлестаков теж бере ненавмисно, корячись раптом виниклої думки. Він навіть сам вірить, що позичає й потім віддасть. А посватавшись до дочки Городничего й діставши згоду, вірить, що незабаром повернеться. Він щиросердий, тому дивно й непередбачений. В образі цього героя виявилася ще одна грань яскравого таланта Н. В. Гоголя – драматурга

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>