Як розуміють щастя герої роману Тургенєва «Дворянське гніздо»? – Тургенєв Іван

Роман И. С. Тургенєва «Дворянське гніздо» став для автора твердженням нею системи моральних цінностей. Йому близька позиція його героя, Федора Івановича Лаврецкого, людини скромного й чесного, доброго, щирого. Випробувавши глибоке розчарування в сімейному житті й повернувшись у Росію, щоб більше не зустрічатися із дружиною, Федір Іванович уважає, що його будинок «орати землю й намагатися якнайкраще неї орати». Він вірить у майбутнє Росії, у переконання й сили молодого покоління. Він сподівається на щастя в любові, але його почуття до Лізи Калитиной трагично. Одержавши звістку про смерть дружини, вона сподівається, що це правда адже тоді він буде вільний, але й боїться цьому вірити, йому ніяково, що він чекає смерті Варвари Павлівни. Його пояснення з Лізою дає йому надію на щастя, адже справжня любов здається йому єдиною можливістю цього. Але повернення Варвари Павлівни завдає страшного удару мріям і планам героїв. Ліза вважає, що ця відплата за її «злочинні» надії й треба упокоритися. Вона просить Федора Івановича примиритися із дружиною: це його борг, адже «щастя залежить не від нас, а від Бога». Виконуючи свій борг, вона йде в монастир. У такий спосіб щастя, неможливе для героїв, підмінюється почуттям боргу в обставинах, що випали на частку героїв

Є й інші герої в романі Паншин, Варвара Павлівна, для кого щастя це помилкові, на думку автора, цінності. Ці люди дорожать матеріальним благополуччям, світським успіхом, кар’єрою, гучними модними вечорами. Але вони далекі й Лаврецкому, і Лізі не випадково вона відмовила Паншину, викликавши невдоволення своєї матюкай

Час підтвердив, що Лаврецкий у своєму розумінні щастя, виявився прав. Незважаючи на його особисту драму, життя триває, і до Калитиных знову повний веселої молоді. Лаврецкий радий бачити щасливих молодих людей і, на думку автора, «мав право бути задоволеним: він зробився дійсно гарним хазяїном, дійсно вивчився орати землю й трудився не для одного себе; він, наскільки міг, забезпечив і усталив побут своїх селян». Чесне виконання свого боргу дає героєві щиросердечний спокій і надію на щастя для майбутніх поколінь, йому є про що шкодувати, але соромитися нема чого. Тому з тихим і мудрим смутком привітає він молоді сили, бажаючи имсчастья.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>